Діагностика булінгу (цькування) – це непросте завдання, оскільки булінг (цькування) між дітьми в закладі освіти відбувається насамперед за відсутності контролю дорослих, у місцях, де діти залишаються без нагляду, тобто часто є непомітним. Тому важливо використовувати спеціальні методи діагностики, які спроможні окреслити загальну картину соціально-психологічного клімату в закладі освіти.
Загальні психологічні характеристики ймовірного кривдника (булера)
Дитина ймовірно може бути схильною до булінгу (цькування), якщо вона:
- домінантна особистість, схильна самостверджуватися з використанням сили;
- неврівноважена, імпульсивна, легко фрустрована, швидко збудлива;
- демонструє терпимість до насильства;
- схильна порушувати правила;
- не проявляє співпереживання тим дітям, які зазнали нападок;
- часто ставиться агресивно до дорослих;
- проявляє і проактивну (свідому) агресію (наприклад, для досягнення мети), і реактивну (вимушену або стимулювану чиїмось діями) агресію (зокрема, у відповідь на провокацію).
Загальні психологічні характеристики ймовірної жертви булінгу (цькування)
Дитина ймовірно може бути жертвою булінгу (цькування), якщо вона:
- тиха, обачлива, чутлива, яку можна легко зворушити і фруструвати;
- невпевнена, має низьку самооцінку;
- не має друзів, соціально ізольована;
- може боятися, що їй заподіють шкоду;
- може бути тривожною і пригніченою;
- фізично слабкіша, ніж більшість однолітків;
- вважає, що легше проводити час із дорослими (батьками, викладачами, тренерами/тренерками), ніж з однолітками.
Ознаки булінгу (цькування) для діагностики
Дитина ймовірно потерпає від булінгу (цькування), якщо вона:
- приходить додому в пошкодженому одязі чи загубленими речами;
- має поранення, синці, подряпини;
- має мало друзів, або зовсім їх не має;
- боїться йти до закладу освіти, сідати в автобус, брати участь в активностях з однолітками;
- обирає незвичний шлях, коли повертається додому;
- втрачає інтерес до навчання або починає навчатись набагато гірше, ніж зазвичай;
- виглядає пригніченою, сумною, заплаканою, без настрою, коли приходить додому;
- часто жаліється на головний біль, болі в шлунку, інші фізичні негаразди;
- тривожно спить, часто бачить погані сни;
- втрачає апетит;
- проявляє тривогу і низьку самооцінку.
НА ЩО ТРЕБА ЗВЕРНУТИ УВАГУ!
- занадто емоційна атмосфера в групі;
- виокремлення певних студентів від решти;
- «перегрупування» дружніх кіл;
- кардинальна зміна поведінки окремої дитини – як сумна, закрита, пригнічена, так і піднесена, жвава, агресивна;
- раптове зниження академічної успішності деяких студентів;
- часті хвороби та прогули навчальних занять окремої дитини, не притаманні їй до цього часу.