ВІД ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА ДО ДЕРЖАВНИЦЬКОГО МИСЛЕННЯ: ІНТЕРАКТИВНА «ІСТОРИЧНА МАНДРІВКА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАТІ

У межах вивчення дисципліни «Історія української державності та етнокультурологія» для студентів факультетів «Інженерії та транспортних технологій» і «Агротехнологій та економіки» ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» було проведено інтерактивний семінар-квест «Історична мандрівка».

Інтерактивний семінар було розроблено як складову дисципліни «Історія української державності та етнокультурологія» та реалізовано у співпраці з активом науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію» і Студентською радою інституту. Започаткована Студентською радою НАТІ традиція залучення студентського активу до адаптації першокурсників цього року набула навчально-дослідницького змісту та була інтегрована в освітній процес.

Учасники студії поділилися з першокурсниками досвідом участі в освітніх, дослідницьких і громадських ініціативах, а спільна робота дала змогу через історичні джерела, музейні експонати та практичні завдання пізнавати історію інституту й осмислювати українське державотворення. Водночас така взаємодія сприяє формуванню командності, відповідальності та громадянської культури.

Основною ідеєю семінару стало прагнення відійти від традиційного відтворення дат і подій та показати українську державність через історичні джерела, матеріальну й культурну спадщину, історію Ніжинщини та самого інституту, людський досвід і практичні ситуації. Такий підхід дає можливість студентам не лише отримувати готову інформацію, а й самостійно працювати з історичними свідченнями, розрізняти факти та їх інтерпретацію, формулювати й аргументувати власні висновки, встановлювати зв’язок між локальною історією та загальноукраїнськими державотворчими процесами.

Маршрут «Історичної мандрівки» складався з п’яти тематичних станцій, кожна з яких розкривала окремий вимір історії та державності. Першою стала «Світлиця Української Державності». Тут студенти простежили основні етапи українського державотворення та їхній зв’язок з історико-культурною спадщиною Ніжинщини. Важливо було показати, що історія державності складається не лише із загальнодержавних політичних процесів, а й з історії конкретних регіонів, громад, освітніх інституцій та людей, які були й залишаються її безпосередніми учасниками.

Після знайомства зі Світлицею учасники залишили свої враження та побажання на стилізованому папірусі справжніми козацькими чорнилами, виготовленими учасниками науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію». У такий спосіб першокурсники символічно залишили власний «слід» у сучасній історії інституту, адже історична пам’ять — це не лише збереження минулого, а й усвідомлення власної причетності до творення сьогодення.

На наступній станції — «Інститут крізь призму історії» — у Музеї історії інституту студенти працювали вже як дослідники. Закладна табличка із зазначенням 1895 року, атестати випускників Ніжинського ремісничого училища, стіл директора та архівні фотографії навчальних майстерень стали історичними джерелами для виконання завдання за схемою «факт → інтерпретація → наукова гіпотеза». Практичне значення такого завдання полягало в тому, що студенти вчилися не сприймати інформацію про минуле як готову й беззаперечну відповідь. Вони мали визначити, що безпосередньо засвідчує історичне джерело, що є результатом його інтерпретації, а що — дослідницьким припущенням, яке потребує подальшої перевірки. Такий алгоритм роботи сприяє формуванню критичного мислення та інформаційної культури — компетентностей, важливих не лише під час вивчення історії, а й у майбутній професійній діяльності студентів.

У Музеї хліба навчання продовжилося у форматі інтерактивного завдання «Історичний крокодил». За допомогою жестів і міміки учасники відтворювали назви предметів традиційного українського побуту та господарства — печі, снопа, веретена, рала, ткацького верстата, дерев’яних відер, рогача, рушника та інших предметів, представлених у музейній експозиції, а команди мали їх відгадати. Через ігрову форму студенти звернулися до традиційної культури українців, повсякдення, праці та господарських практик. Водночас музейні предмети розглядалися не просто як експонати, а як матеріальні історичні джерела, що дають можливість реконструювати спосіб життя суспільства, його господарську культуру, традиції та цінності. Саме культурна спадкоємність і збереження власної історичної пам’яті є важливими складовими формування національної ідентичності та державницької свідомості.

Окремою станцією маршруту стало ознайомлення зі стародруками та рідкісними виданнями бібліотеки інституту. Проте саме під час проведення «Історичної мандрівки» пролунала повітряна тривога, тому учасники були змушені продовжити семінар в укритті. Повітряна тривога не завадила реалізації запланованої освітньої програми. Водночас у контексті вивчення історії української державності ця ситуація набула особливого змісту, ще раз нагадавши, що історію державотворення сьогодні ми осмислюємо в умовах, коли Україна захищає свою незалежність, суверенітет, культуру, історичну пам’ять та право самостійно визначати власне майбутнє.

Саме в укритті завідувач бібліотеки Ірина Ярмак та бібліотекар І категорії Людмила Орел ознайомили студентів зі стародруками та рідкісними виданнями, розповіли про особливості їх оформлення, зміст, історичну цінність і необхідність збереження книжкової спадщини. Студенти мали можливість побачити, що книга є не лише носієм текстової інформації, а й важливим історичним джерелом, яке відображає інтелектуальний і культурний розвиток суспільства. Знайомство зі стародруками дало змогу акцентувати увагу ще на одному важливому вимірі державності — збереженні культурної та інтелектуальної спадщини, історичної пам’яті й передачі накопичених поколіннями знань. Адже стійкість держави визначається не лише її політичними інституціями, територією чи економічними ресурсами, а й здатністю суспільства зберігати власну історико-культурну спадщину та передавати її наступним поколінням.

Завершальною станцією став «Фінансовий виклик», покликаний перевести поняття державності у практичну площину. Кожна команда отримала умовний місячний бюджет студента — 4500 грн, який необхідно було розподілити між проживанням у гуртожитку, харчуванням, транспортом, навчанням, інтернетом, дозвіллям та непередбаченими витратами. Після первинного розподілу коштів учасники отримували «непередбачені обставини»: необхідність терміново поїхати додому, додаткові витрати, збільшення вартості проживання або, навпаки, отримання грантової підтримки. Команди мали оперативно переглянути свої рішення, визначити пріоритети та збалансувати бюджет. За побутовою на перший погляд ситуацією стояло важливе державницьке питання: будь-яка держава функціонує в умовах обмежених ресурсів, тому має визначати пріоритети, планувати доходи й видатки, формувати фінансові резерви та реагувати на непередбачені виклики. Через власний досвід бюджетування студенти переходили до розуміння значення фінансової спроможності, економічної стійкості та відповідального управління ресурсами для функціонування держави.

Практична цінність такого семінару полягає саме в тому, що поняття «державність» перестає бути для студента лише теоретичною категорією. Через музейні експонати він вчиться працювати з історичними джереломи; через історію інституту бачить зв’язок локального минулого із загальноукраїнськими процесами; через предмети традиційної культури осмислює значення історичної спадкоємності; через стародрук — важливість збереження культурної та інтелектуальної спадщини; через командні завдання набуває досвіду взаємодії, аргументації та відповідальності; через фінансовий виклик — розуміє практичне значення ресурсів, пріоритетів та управлінських рішень.

Інтерактивний семінар «Історична мандрівка» показав, що вивчення дисципліни «Історія української державності та етнокультурологія» може поєднувати теоретичні знання з роботою з історичними джерелами, локальною спадщиною та практичними завданнями. Такий формат допомагає студентам не лише пізнавати минуле, а й розуміти тяглість українського державотворення, значення історичної пам’яті та власну відповідальність за збереження культурної спадщини й майбутнє держави.

Тетяна Шахрай, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін,
завідувач лабораторії національно-патріотичного виховання та міжнародних зв’язків,
керівник науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію»

Богдан Помаз, староста науково-популярної студії
«Знаймо й пам’ятаймо нашу історію», голова студентської ради НАТІ