«КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ»: СИМВОЛІКА КВІТІВ ТА УКРАЇНСЬКИХ КОЛЬОРІВ У МІЖПРЕДМЕТНОМУ ТВОРЧОМУ ПРОЄКТІ СТУДЕНТІВ

Творчо-пізнавальний флористичний проєкт «Краса врятує світ» цього року відбувся вдруге й поступово набуває статусу доброї традиції, об’єднуючи студентів навколо ідеї поєднання краси, творчості, історії та національної символіки. Уже наступного року проєкт відзначатиме третій рік своєї реалізації (Фінал творчого проєкту студентів «Краса врятує світ» «КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ»: СИМВОЛІКА КВІТІВ ТА УКРАЇНСЬКИХ КОЛЬОРІВ У ТВОРЧОМУ ПРОЄКТІ СТУДЕНТІВ)

Особливо символічним є й час проведення заходу, адже він проходить у період між важливими для українського суспільства датами — Днем пам’яті та примирення 8 травня та Днем матері, який цьогоріч відзначають 10 травня. Саме тому тематика проєкту поєднала мотиви історичної пам’яті, вдячності, родинних цінностей, любові до рідної землі та віри у Перемогу.

6 травня — особливий день для Ніжина, древнього й героїчного міста, що живе в ритмі української історії. Цього дня містяни відзначають День міста, вшановуючи його багатовікову спадщину, силу духу й незламність. Символічно, що саме 6 травня вшановують і Святого Юрія Переможця — покровителя воїнів, уособлення перемоги світла над темрявою. Його образ — Юрія Змієборця — зображений на гербі Ніжина, поєднуючи історію, віру й національну ідентичність. Практичним результатом роботи стало створення студентським активом студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію» (керівник — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Тетяна Шахрай) об’ємного (3D) флористичного зображення герба Ніжина, у якому засобами квіткових композицій відтворено його символічний зміст. У планах на наступний рік — розширення проєкту та створення ще масштабнішої інтерпретації герба Ніжина, а також тематичних композицій, присвячених Дню матері та Дню пам’яті та примирення, із поглибленням поєднання флористичного мистецтва, історії та національної символіки.

Значимо, що створення квіткових композицій як засобу вираження почуттів і емоцій стає гарною традицією серед здобувачів освіти інституту. Цього року студенти першого курсу спеціальності Н1 «Агрономія» представили свої творчі роботи на конкурсі «Краса врятує світ» через різноманіття квітів і кольорів. Учасники прагнули створити атмосферу гармонії, затишку, весняного оновлення та естетичної довершеності.

Важливою складовою міжпредметного проєкту стала практична частина, яку координувала Наталія Лавська, кандидат сільськогосподарських наук, завідувач кафедри агрономії. Разом зі студентами вона працювала над підготовкою квіткових композицій, допомагаючи учасникам поєднати знання з флористики, композиції, символіки кольорів та елементів декоративного оформлення.

Відвідувачі заходу мали можливість помилуватися представленими роботами й обрати найкращу. Квіткові композиції «Весняний настрій», «Пелюстки сутінків», «Весняне диво», «Гармонія весни», «Мелодія весни», «Меланхолія весни», «Яскраві барви весни» ніби нагадували присутнім, що надворі весна, життя триває, а природа разом з українським народом упевнено рухається вперед — до Перемоги. Особливого символізму квіткові композиції набували напередодні Дня пам’яті та примирення.

Цьогоріч захід проходив у сонячну й теплу погоду, на відміну від минулого року, а весняне сонце й розквіт природи стали уособленням надії, оновлення та віри у Перемогу й мирне майбутнє України. Через красу квітів, гармонію кольорів і творчі образи учасники висловлювали вдячність, пам’ять, духовну єдність і незламну віру в майбутнє українського народу.

Важливим етапом творчого проєкту стало оцінювання конкурсних робіт. Викладачі та студенти мали можливість віддати свої голоси за композиції, які найбільше вразили оригінальністю, естетикою, гармонійністю та глибиною символічного змісту.

Керівник науково-популярної студії «Знаємо і пам’ятаємо нашу історію» Тетяна Шахрай ознайомила студентів із символікою квітів і кольорів у флористиці з особливим акцентом на українські традиції. Теоретична частина поєднала знання про значення квітів, колористику, народні уявлення та їхнє втілення у творчих композиціях.

Під час обговорення особливу увагу приділили символіці квітів у народній культурі. Цікавими були композиційні рішення з кульбабою як символом сонця, життєвої енергії, дитинства та народження нового життя: яскраво-жовта квітка уособлює тепло, світло й пробудження природи, тоді як повітряна кульбаба з насінинами, що розлітаються за вітром, символізує мрії, надію, свободу та безперервність життєвого циклу. Гвоздика — знаком стійкості, пам’яті й мужності; бакопою — символом гармонії та ніжності; мускарями — уособленням весняного оновлення й спокою. Незабудки, які в народі називають «незабудь-мене», «люби-мене-не-покинь», символізували вірність, пам’ять і щирі почуття, тоді як петунії асоціювалися із затишком, доброзичливістю та життєрадісністю.

Особливе зацікавлення викликали захисти творчих робіт, під час яких студенти зверталися до української пісенної спадщини, згадуючи пісні «Два кольори» та «Пісню про рушник». Це було особливо символічно напередодні Дня матері, адже вишитий рушник і сорочка в українській культурі є не лише елементами побуту, а й глибокими духовними символами пам’яті роду, материнської любові та життєвої дороги людини.

Червоний і чорний кольори, оспівані в пісні «Два кольори», символізують життєвий шлях людини: червоний — любов, радість і життєву енергію, а чорний — журбу, випробування та мудрість досвіду. Ці кольори традиційно поєднувалися у вишитому рушнику — одному з найсильніших символів української культури, що супроводжував людину від народження до найважливіших подій життя, уособлюючи духовний зв’язок поколінь і родинний оберіг. Народні майстрині вдавалися до художньої стилізації, поєднуючи естетику з глибоким символічним змістом і перетворюючи рушник та сорочку на своєрідний «текст» народної пам’яті й духовний оберіг.

Таким чином, учасники проєкту отримали цінний досвід творчої співпраці, знання зі створення флористичних композицій, навички командної роботи та вміння презентувати й аргументовано захищати власні творчі ідеї.

Проєкт не лише розкриває естетичну красу флористики, а й поглиблює розуміння національної символіки, формує у студентів ціннісне ставлення до культурної спадщини України та сприяє усвідомленню нерозривного зв’язку між історією, мистецтвом, природою й духовними традиціями українського народу.

Дякуємо всім учасникам творчого конкурсу за незабутні враження, натхнення та можливість ще раз переконатися, що 
КРАСА, ПАМ’ЯТЬ І ТВОРЧІСТЬ СПРАВДІ ЗДАТНІ ОБ’ЄДНУВАТИ ЛЮДЕЙ І НАДИХАТИ НА ДОБРО

Наталія Лавська, завідувач кафедри агрономії

Тетяна Шахрай, завідувач лабораторією національно-
патріотичного виховання і міжнародних зв’язків