НАУКА, ЩО ПРАЦЮЄ НА МАЙБУТНЄ

У непростий для України час саме наука, освіта і спільна праця формують основу для відбудови держави та її сталого розвитку. Саме з таким настроєм 23-24 квітня 2026 року у ВП НУБіП України Ніжинський агротехнічний інститут» відбулася міжнародна науково-практичної конференція «Актуальні питання агроінженерії, електричної інженерії і транспортних технологій в системі природокористування», яка об’єднала провідних науковців, викладачів і фахівців з України та зарубіжжя.

Пленарне засідання стало майданчиком для обговорення ключових питань сучасної науки та практики.

Професор Університету Вітовта Великого (Литва) Савелій КУХАРЕЦЬ у своїй доповіді «Формування енергетичної незалежності села через біоенергетику» підняв надзвичайно актуальну тему — енергетичну незалежність сільських територій, приділивши особливу увагу технологіям біогазових установок, твердопаливних котлів і комплексних енергетичних систем, що дозволяють ефективно використовувати наявний ресурсний потенціал сільських територій. Він переконливо довів, що розвиток біоенергетики, використання аграрних відходів і місцевих ресурсів може стати реальним шляхом до енергетичної автономії громад, зменшення витрат і підвищення екологічної безпеки.

Не менш важливою стала доповідь «Технології штучних нейронних мереж та їх застосування у галузі інженерії» професора кафедри конструювання машин і обладнання Національного університету біоресурсів і природокористування України Юрія РОМАСЕВИЧА, присвячена нейронним мережам — технології, яка вже сьогодні змінює підходи до інженерії, прогнозування та управління складними процесами. Учасники мали змогу переконатися, що сучасна наука стрімко переходить від теорії до практичних рішень, а нейронні мережі перестали бути лише теоретичним інструментом — вони стали фундаментом технологічного прогресу, що визначає вектор розвитку науки і суспільства на десятиліття вперед.

Особливу зацікавленість викликала доповідь «Smart-технології в електроенергетиці на базі функціональних сплавів з пам’яттю форми» професора, директора з розвитку та досліджень компанії ALOTEC Technology (Польща) Володимира КОЗИРСЬКОГО, присвячена SMART-технологіям в електроенергетиці. Інноваційні матеріали з пам’яттю форми відкривають нові можливості для створення «розумних» енергетичних систем, які здатні автоматично реагувати на зміни режимів роботи та підвищувати надійність електромереж. У сфері електроенергетики такі матеріали застосовуються в контактних з’єднаннях, стабілізаторах контактного тиску, теплових індикаторах перегріву та струмообмежувальних запобіжниках. Крім того, технології на основі ефекту пам’яті форми відкривають можливості для створення нових типів виконавчих механізмів, теплових реле та навіть систем генерації енергії. Це дозволяє вирішувати інженерні задачі, які неможливо реалізувати з використанням традиційних матеріалів.

У доповіді «Розвиток методології проектування машин і обладнання на прикладі котків-подрібнювачів рослинних решток» професора кафедри технологій та засобів механізації аграрного виробництва Полтавського державного аграрного університету Віктора ШЕЙЧЕНКА представлено результати досліджень на основі експериментальних даних, спрямованих на вдосконалення сільськогосподарської техніки, а саме котків-подрібнювачів рослинних решток. Запропоновані технічні рішення дозволяють підвищити ефективність обробітку ґрунту та зменшити енергетичні витрати.

Доповідь доцента кафедри нарисної геометрії, комп’ютерної графіки та дизайну Національного університету біоресурсів і природокористування України Тетяни ВОЛІНОЇ була присвячена особливостям організації освітнього процесу в Qilu University of Technology (Китай) і висвітлила сучасні підходи до підготовки фахівців у технічних і інженерних галузях. У виступі було акцентовано увагу на поєднанні теоретичного навчання з практичною підготовкою, широкому впровадженні цифрових технологій, міждисциплінарності освітніх програм та активній співпраці університету з промисловими партнерами. Окремо відзначено роль інноваційних лабораторій, проєктного навчання та міжнародної академічної мобільності, що сприяє формуванню конкурентоспроможних фахівців і відповідає сучасним глобальним тенденціям розвитку вищої освіти.

Питання якості електроенергії та її впливу на роботу сільськогосподарської техніки порушив доцент кафедри електротехніки, електромеханіки та електротехнологій Національний університет біоресурсів і природокористування України Олександр СИНЯВСЬКИЙ. Результати досліджень показують, що найбільший вплив на роботу електроприводів мають відхилення напруги (до 68 %) та коефіцієнт несиметрії за нульовою послідовністю (до 38 %). Такі відхилення спричиняють зміну кутової швидкості електродвигунів, що безпосередньо впливає на стабільність і якість виконання технологічних операцій у сільськогосподарському виробництві.

Було підкреслено, що стабільність електропостачання та якість електричної енергії є ключовою умовою ефективного функціонування електротехнічного обладнання аграрного виробництва.

Доповідь доцента кафедри природничо-математичних та загальноінженерних дисциплін ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» Тетяни Кресан була присвячена науково-обґрунтованим підходам до конструювання робочих поверхонь ґрунтообробного гвинтового органу на основі відсіків розгортного гелікоїда. У виступі розкрито геометричні принципи формоутворення таких поверхонь, особливості їх математичного опису та переваги використання розгортних гвинтових поверхонь для підвищення ефективності взаємодії робочого органу з ґрунтом. Окрему увагу приділено оптимізації конструктивних параметрів з урахуванням технологічних і експлуатаційних вимог, що сприяє зменшенню енерговитрат, підвищенню зносостійкості та покращенню якості обробітку ґрунту.

У межах конференції працювали тематичні секції, що охопили широкий спектр питань — від агроінженерії та енергетики до транспортних технологій. Учасники представили десятки наукових доповідей, які стосуються модернізації техніки, розвитку відновлюваної енергетики, впровадження інноваційних технологій та підвищення ефективності виробництва.

Конференція стала ще одним кроком до консолідації наукової спільноти, обміну досвідом і формування нових ідей, що працюють на майбутнє України.

Наука сьогодні — це не лише знання. Це відповідальність, єдність і віра в те, що завдяки спільним зусиллям Україна стане сильнішою. Адже кожне дослідження, кожна ідея, кожен виступ — це внесок у розвиток держави, її відновлення та зміцнення.

Микола ІКАЛЬЧИК, в.о. декана факультету
інженерії та транспортних технологій

В’ячеслав ГЕРАСИМЕНКО,
доцент кафедри електричної інженерії