МІСЯЧНИК ПРАВОВИХ ЗНАНЬ. ЛЮДИ – НЕ ТОВАР!

Європейський день боротьби з торгівлею людьми, який щорічно відзначається 18 жовтня, є ключовою ініціативою, що каталізує глобальні та національні зусилля проти сучасного рабства. Вперше відзначений у 2007 році, цей день слугує потужним інструментом для консолідації діяльності та підвищення суспільної обізнаності щодо цього найдавнішого злочинного феномену, який особливо загрожує жінкам та дітям. Аргументація необхідності такої дати проста: торгівля людьми є третьою за прибутковістю злочинною діяльністю у світі, а глобальна візуалізація проблеми та небайдужість громадськості залишаються ключовими умовами для успішної протидії.

Ця європейська ініціатива має міцну міжнародно-правову основу, що безпосередньо впливає на національні законодавчі системи, включаючи українську. Боротьба на європейському рівні закріплена Конвенцією Ради Європи «Про боротьбу з торгівлею людьми» (2005 р.) та підтримана стратегічним звітом Європейського Парламенту, присвяченим запобіганню торгівлі вразливими категоріями з метою сексуальної експлуатації. Аргумент щодо важливості цих документів полягає в тому, що вони не лише криміналізують торгівлю людьми, але й встановлюють конкретні зобов'язання для держав посилювати заходи протидії та, що найголовніше, вдосконалювати захист прав постраждалих осіб, забезпечуючи їм допомогу та реінтеграцію.

Україна як учасник міжнародних правових механізмів активно відображає ці принципи у своєму національному законодавстві. Основним механізмом є Закон України «Про протидію торгівлі людьми» (2011 р.). Його прийняття стало прямим наслідком міжнародних зобов'язань та політичної волі боротися з цим явищем. Аргументація на користь цього Закону є двоякою: по-перше, він встановлює організаційно-правові засади для діяльності державних органів, а по-друге, він визначає порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, надаючи жертвам право на державну допомогу. Додатково, Кримінальний кодекс України у статті 149 («Торгівля людьми або інша незаконна угода відносно людини») передбачає сувору кримінальну відповідальність (позбавлення волі на строк від 3 до 15 років), що свідчить про визнання злочину на найвищому юридичному рівні.

З початком повномасштабної російсько-української війни, проблема торгівлі людьми, викрадення та примусового переміщення набула безпрецедентних масштабів. У рамках агресії російська федерація цілеспрямовано викрадає українських дітей з тимчасово окупованих територій, здійснюючи їх незаконне вивезення та примусову депортацію, що міжнародним правом визнається як воєнний злочин. У відповідь на це, Україна використовує всі законні механізми та інструменти міжнародного співтовариства (зокрема, залучення Міжнародного кримінального суду, співпрацю з міжнародними гуманітарними організаціями та ініціативи щодо створення міжнародних коаліцій) для повернення викрадених дітей та притягнення винних до відповідальності.

Таким чином, Європейський день боротьби з торгівлею людьми є не просто символічною датою, а потужним нагадуванням про необхідність безперервного вдосконалення цих правових та соціальних механізмів, особливо в умовах війни, коли ризики торгівлі людьми та незаконного переміщення зростають багаторазово.

Віктор ЛИТОВЧЕНКО, доцент кафедри
соціально-гуманітарних дисциплін

 

 

ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ 

16600, Чернігівська обл.,
м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 10,
навчальний корпус № 1,
навчально-методичний відділ.

 (04631) 2-31-30
 vstup@nati.org.ua

 facebook.com/natinubip.ukr

АДМІНІСТРАЦІЯ 

16600, Чернігівська обл.,
м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 10.

.
.

 (04631) 2-52-70
 natinau@ukr.net