НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ: ШЛЯХ ДЕРЖАВНОСТІ КРІЗЬ ВІКИ

Незалежність України – це не лише дата в календарі, а й символ багатовікової боротьби за свободу, право мати власну державу та голос у світі. Українці століттями виборювали право жити у вільній країні, зберігати мову, культуру та самобутність. Це символ нашої незламності, сили духу та віри у власне майбутнє.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності. Цей історичний крок нерозривно пов’язаний із постаттю нашого земляка Левка Лук’яненка, борця за свободу, уродженця Чернігівщини — прикладу сили духу та відданості Батьківщині. Перша редакція цього документа була написана ним вранці 23 серпня 1991 року. Наступного дня Акт був схвалений Верховною Радою України конституційною більшістю голосів, що започаткувало новий етап розвитку України як самостійної держави.

Водночас у початковому варіанті цього історичного документу йшлося про «відновлення» незалежності, адже ще 22 січня 1918 року Четвертий Універсал Центральної Ради проголосив самостійність Української Народної Республіки. Таким чином, сучасна незалежність поставала як продовження давніх прагнень і здобутків українського народу.

Чернігівщина здавна відігравала важливу роль у державотворчих процесах. Знахідки монет княжої доби з тризубом у Ніжині підтверджують тяглість нашої державності від Київської Русі й донині.

Незалежність — це наш спільний здобуток і водночас щоденна відповідальність. Це те, що формує нашу ідентичність, об’єднує минуле й сучасне та відкриває шлях у майбутнє!

Богдан Помаз, староста науково-популярної студії
«Знаємо і пам’ятаємо нашу історію»,

Тетяна Шахрай, керівник науково-популярної студії
«Знаємо і пам’ятаємонашу історію», завідуюча лабораторією
національно- патріотичного виховання і міжнародних зв’язків