ПРАВОВІ ЗНАННЯ МАЮТЬ СТАТИ ЗБРОЄЮ ПРОТИ ЗЛА

Грудень завжди багатий на святкові дати з, так би мовити, юридичним забарвленням. Це і День місцевого самоврядування в Україні, і Міжнародний день боротьби з корупцією, і Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду, і, безперечно, День прав людини тощо.

Тож тодішній Президент України у далекому 2008 році,  ураховуючи важливе значення правової освіти в дальшій розбудові України як правової держави, вихованні у громадян поваги до закону, з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини, не міг не встановити своїм указом № 1149 від 08.12.2008 проведення Всеукраїнського тижня права. І хоча згодом, у лютому 2020 року, цей указ було скасовано, але втрата його чинності  тим не менш не забороняє проведення заходів з популяризації правових знань. 

Тому сьогодні Всеукраїнський тиждень права — це неофіційна громадська акція, що відзначається щороку, починаючи від 4 грудня. Це тиждень, який все так же присвячений підвищенню правової культури громадян, інформуванню про захист прав людини та вихованню поваги до прав інших.

Так, щорічно 9 грудня у світі відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією (International Anti-Corruption Day). 2003 року в мексиканському місті Меріда на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція проти корупції. Документ зобов’язує держави, які підписали його, оголосити карним злочином хабарі, розкрадання бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів. Україна ратифікувала його 18 жовтня 2006 року.

Розв’язання проблеми корупції є одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави. І одним із перших у цій шкалі цінностей є завдання викорінення корупції саме у сфері освіти. Це відзначено  й в Антикорупційній стратегії на 2021–2025 роки, затвердженій Законом України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки».

Корупція може проявлятися на всіх рівнях освітньої системи. Це може бути:

• підкуп – найпоширеніша форма корупції в освіті. Це не тільки готівка, але й будь-який матеріальний чи нематеріальний товар чи послуга;
• непоти́зм (кумівство) – надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей, потурання по службі на шкоду справі;
• академічна недоброчесність (шахрайство), що включає такі поведінки, як використання недозволених матеріалів, сприяння (допомога іншим брати участь у шахрайстві), фальсифікація та плагіат (визначення чужої роботи як власної);
• продаж кваліфікаційних робіт. Законодавством передбачена лише відповідальність для осіб, які подають ці роботи для розгляду. Проте, основна проблема – у відсутності відповідальності для особи, яка продає такі роботи;
• нецільове використання коштів: коли освітні ресурси перенаправляються на інші цілі, а не для покращення якості освіти.

Виявлення, оцінка та управління корупційними ризиками є важливим аспектом антикорупційних зусиль.

Так, адміністрацією агроінституту з метою недопущення корупційних проявів в освітній сфері та неухильного дотримання правових основ мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, що є неймовірно актуальним сьогодні, забезпечується належний контроль за працевлаштуванням до закладу освіти чоловіків призовного віку, насамперед на педагогічні (науково-педагогічні) посади,  і за зарахуванням військовозобов’язаних осіб на денну форму навчання.

А взагалі нульова толерантність до корупції (тобто її повне несприйняття) у будь-якому закладі освіти залежить насамперед від студентів, від їх небайдужої позиції. Тому дуже важливо навчитися проявляти етичне лідерство, і не менш важливо підтримати ту людину, яка має сміливість публічно заявити про неприпустимість того чи іншого конкретного випадку корупції.

З боку ж адміністрації інституту вже давно зроблено все для цього необхідне: на офіційному веб-сайті розміщено окремий розділ «Повідом про корупцію», забезпечено умови для повідомлень потенційними викривачами про порушення через спеціальну телефону лінію та засоби електронного зв’язку.

Пам’ятаймо, що корупція вражає основу демократичних інститутів через спотворення соціальних процесів, перекручення принципу верховенства закону і створення бюрократичних бар’єрів. Неначе підступний щур, таємно підгризаючи суспільну довіру до будь-яких державних інституцій, вона робить крихкими опори самої державності. А війна вже достатньо переконливо довела, що, чим більш знекровленою є рідна держава, тим негарантованішою стає подальша доля як окремого громадянина, так і нації в цілому. Тож мусимо погодитися, що це – дуже тривожний алгоритм. І щоб унеможливити подібну загрозу, маємо бути пильними – і всі разом, і кожен окремо, – як вартовий на посту. Щоб громадянська позиція була не пустим звуком, а справді разючою зброєю у чесних руках.

І тому, мабуть, недаремно нібито випадково співпали в одну дату – 9 грудня – дві неймовірно важливі події: Міжнародний день боротьби з корупцією та Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду. Ще тоді, в далекому 1948 році, була прийнята відповідна Конвенція. Геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, був визнаний злочином, який порушує норми міжнародного права і проти якого людство зобов’язалося боротися. А що, як не геноцид, чинить росія на теренах України? Тож саме Україна й об’єднує світове співтовариство на спільну активну протидію путінському злу.

Та хоча головна відповідальність за попередження і припинення геноциду покладається на державу, але кожен її пересічний громадянин має також пам’ятати, що якраз він і є творцем цієї держави. Він і мільйони таких, як він. Пропорція тут проста: чим надійніший громадянин, тим надійніша держава.

Саме такі – надійні – громадяни, об’єднані у територіальні громади, успішно й правомірно вирішуючи питання місцевого значення, втілюючи принципи народовладдя, законності, гласності, виборності, поєднання місцевих і державних інтересів, стаючи справжніми Господарями своїх часточок України, власне, і складають, наче пазлами, цілісну й недоторканну мапу своєї великої держави.

І тільки так: громадянин – громада – нація.

А інакше – політичний вакуум, на місце якого обов’язково прийде геноцид.

Тому, починаючи з 2008 року, в Україні саме свідомою громадськістю відзначається Всеукраїнський тиждень права. Захід проводиться саме в тиждень, що включає в себе 10 грудня – День прав людини.

Адже Людина – понад усе!

Олександр ГРАБОВЕЦЬКИЙ, провідний юрисконсульт,
уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції