Викладачі інституту взяли участь в онлайн-презентації щодо фінансової перспективи ЄС на 2028–2034 роки

8 вересня 2026 року викладачі інституту взяли участь в онлайн-презентації, організованій Центральноєвропейською академією навчань та сертифікації (CEASC) у співпраці з Дія.Бізнес (Рівне).

Темою зустрічі стала фінансова перспектива Європейського Союзу на 2028–2034 роки та можливості для України, до яких освітнім установам, громадам, громадським організаціям, бізнесу та проєктним командам необхідно готуватися вже сьогодні.

Спікером заходу виступив Микола Смолінський, президент Central European Academy Studies and Certifications (CEASC), бізнес-тренер та консультант із залучення грантового фінансування від фондів ЄС, який представив основні пріоритети майбутнього семирічного бюджету ЄС та окреслив перспективні напрями фінансування.

Особливу увагу було приділено шести пріоритетам, які формуватимуть «мову» майбутніх проєктних заявок: люди й регіони — згуртованість, аграрний сектор, зайнятість, соціальна інклюзія; освіта й демократія — навички, мобільність, культура, медіа та громадянське суспільство; конкурентоспроможність — дослідження, розвиток бізнесу, clean tech, цифровізація та біотехнології; готовність до криз — цивільний захист, здоров’я, стійкість і резерви; безпечна Європа — оборона, космос, кордони, кібербезпека та технології подвійного призначення; сильні партнерства — розширення, сусідство, програма Global Europe та Україна.

Окремий блок презентації був присвячений трьом основним каналам доступу до фінансових ресурсів ЄС.

Національно-регіональний рівень передбачає використання планів держав-членів, регіональних розділів та механізмів спільного управління. У цьому напрямі особливого значення набувають громадські та соціальні проєкти, розвиток інфраструктури й аграрного сектору.

Конкурсний рівень ЄС відкриває можливості через безпосередню участь у європейських конкурсах та програмах, зокрема European Competitiveness Fund (ECF), Horizon Europe, Erasmus+ та AgroEU. Перспективними напрямами тут є консорціуми, інноваційні мережі та масштабування (scale-up) проєктів.

Третій канал — зовнішня дія та розширення, який охоплює такі інструменти, як Global Europe, Ukraine Reserve, гарантії, blending та accession assistance. Його потенціал пов’язаний із реформами, відбудовою, інтеграцією та інвестиціями.

Учасники заходу отримали важливі практичні орієнтири щодо того, які проєкти, партнерства, документи та професійні компетентності необхідно формувати вже зараз, щоб у майбутньому ефективно використовувати можливості європейського фінансування.

Для науково-педагогічних працівників кафедр участь у такій презентації є важливим кроком у напрямі професійного розвитку, розширення міжнародного співробітництва, налагодження європейських партнерств та підготовки перспективних освітніх і наукових проєктів.

Європейські можливості починаються з підготовки. Саме тому знання про майбутні пріоритети та механізми фінансування ЄС є важливою складовою сучасної проєктної компетентності викладача.

Ольга Безпала, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Інна Дворник, завідувач кафедри бізнес-адміністрування,