Відкрита лекція до Європейського дня боротьби з торгівлею людьми: як розпізнати небезпеку та захистити свої права

15 жовтня 2025 року у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» для студентів груп БО261, БА261 та БМК261 було проведено відкриту лекцію, присвячену Європейському дню боротьби з торгівлею людьми, який щороку відзначають 18 жовтня. Захід провів Кузьмін Дмитро Володимирович, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

Основною метою зустрічі стало підвищення обізнаності студентської молоді щодо небезпек, пов’язаних із торгівлею людьми, формування навичок розпізнавання ризикованих ситуацій під час пошуку роботи, подорожей та спілкування з незнайомими особами, а також ознайомлення з правовими механізмами захисту людини від експлуатації. Особливу увагу було приділено питанням сучасного рабства, яке може приховуватися за привабливими пропозиціями працевлаштування, обіцянками швидкого заробітку, допомоги з виїздом за кордон або можливістю отримати житло й фінансову підтримку.

Під час відкритої лекції було розглянуто історію започаткування Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, причини збереження цього явища в сучасному світі, основні форми експлуатації, поширені міфи та стереотипи, характерні ознаки небезпечних пропозицій, правила безпечного працевлаштування і способи звернення по допомогу. Окремий блок було присвячено законодавству України, зокрема положенням Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за торгівлю людьми.

Історія Європейського дня боротьби з торгівлею людьми

Європейський день боротьби з торгівлею людьми щороку відзначають 18 жовтня. Його започаткувала Європейська комісія у 2007 році як важливу інформаційно-просвітницьку ініціативу, спрямовану на привернення уваги суспільства до проблеми торгівлі людьми, посилення співпраці між державами та поширення знань про способи запобігання цьому злочину.

Проведення такого дня стало відповіддю на усвідомлення того, що торгівля людьми є серйозним порушенням прав людини, формою організованої злочинності та джерелом значних прибутків для злочинців. Вона руйнує життя постраждалих, позбавляє їх свободи, можливості самостійно ухвалювати рішення, контролювати власну працю та розпоряджатися результатами своєї діяльності. Наслідки експлуатації можуть зберігатися роками й позначатися на фізичному здоров’ї, психологічному стані, соціальних зв’язках та здатності людини повернутися до звичного життя.

Відзначення 18 жовтня покликане об’єднати зусилля державних органів, правоохоронних структур, освітніх установ, громадських організацій та міжнародних інституцій. Важливим напрямом цієї роботи є не лише виявлення й покарання злочинців, а й запобігання втягненню людей у ситуації експлуатації. Для цього необхідно поширювати достовірну інформацію, навчати громадян розпізнавати небезпеку, забезпечувати доступ до правової допомоги та підтримувати тих, хто постраждав.

Європейський день боротьби з торгівлею людьми має особливе значення для молоді. Період навчання часто пов’язаний із пошуком першого місця роботи, прагненням фінансової незалежності, участю в програмах мобільності, поїздками до інших міст або країн. Такі можливості відкривають перспективи для особистого та професійного розвитку, але водночас можуть використовуватися злочинцями для вербування потенційних постраждалих. Саме тому вміння перевіряти інформацію, критично оцінювати пропозиції та знати свої права є важливою складовою особистої безпеки.

Торгівля людьми як сучасна форма рабства

Під час лекції було розкрито поняття торгівлі людьми та пояснено, чому це явище часто характеризують як сучасне рабство. Йдеться про ситуації, у яких людину перетворюють на об’єкт експлуатації, використовують її працю, тіло або вразливе становище для отримання вигоди іншими особами. Постраждала людина може опинитися під контролем експлуататорів через обман, погрози, шантаж, насильство, боргову залежність, вилучення документів або обмеження можливості вільно пересуватися.

Сучасне рабство не завжди має вигляд фізичного ув’язнення чи відкритого примусу. У багатьох випадках воно починається з пропозиції, яка на перший погляд здається привабливою. Людині обіцяють високу заробітну плату, безкоштовне проживання, оформлення документів, оплату дороги або допомогу з працевлаштуванням. Після прибуття до місця роботи умови можуть різко змінитися. Замість обіцяної зарплати з’являються незрозумілі борги, замість вільного пересування встановлюються обмеження, а замість добровільної праці застосовуються погрози, психологічний тиск чи фізичне насильство.

Небезпека полягає в тому, що постраждала особа не завжди відразу усвідомлює характер ситуації. Спочатку вона може намагатися виконати вимоги роботодавця, сподіватися отримати обіцяні кошти або боятися втратити можливість повернутися додому. Злочинці можуть переконувати людину, що вона сама винна у своїх проблемах, що через борги не має права піти або що звернення до поліції призведе до негативних наслідків. Такі методи спрямовані на посилення залежності та позбавлення людини можливості самостійно ухвалювати рішення.

Торгівля людьми може відбуватися як у межах однієї держави, так і з переміщенням через державні кордони. Для вчинення цього злочину не обов’язково викрадати людину чи незаконно перевозити її за кордон. Вербування, передача, переховування або одержання людини з метою експлуатації за наявності передбачених законом ознак також можуть становити склад злочину. Важливе значення має не лише спосіб залучення особи, а й мета експлуатації та обставини, за яких здійснювалися відповідні дії.

Законодавче визначення торгівлі людьми закріплено в Законі України «Про протидію торгівлі людьми» від 20 вересня 2011 року № 3739-VI. Закон передбачає систему заходів, спрямованих на запобігання торгівлі людьми, боротьбу з нею, захист постраждалих та надання їм допомоги.

Основні форми експлуатації людини

У межах інформаційної частини лекції було розглянуто різні форми експлуатації, які можуть виникати внаслідок торгівлі людьми. Вони відрізняються за способом використання постраждалої особи, однак мають спільну ознаку: права, свобода та гідність людини підпорядковуються інтересам тих, хто прагне отримати незаконну вигоду.

Однією з поширених форм є трудова експлуатація. Вона може полягати у примушуванні до роботи без належної оплати, встановленні надмірної тривалості робочого дня, невиплаті зароблених коштів, створенні небезпечних умов праці або застосуванні погроз у разі відмови виконувати вимоги. Людині можуть повідомити, що її заробіток утримується для погашення витрат на проїзд, житло, харчування чи оформлення документів. Згодом сума такого боргу штучно збільшується, а можливість припинити роботу фактично блокується.

Трудова експлуатація може відбуватися в сільському господарстві, будівництві, домашньому господарстві, сфері обслуговування, виробництві та інших галузях. Особливо небезпечними є випадки, коли працівник не знає точної адреси роботодавця, не має копії договору, не може самостійно залишити місце роботи або залежить від посередника в питаннях житла, харчування та документів.

Іншою формою є сексуальна експлуатація. Вона може передбачати втягнення людини в сексуальні послуги або інші дії сексуального характеру за допомогою обману, шантажу, погроз, насильства чи використання залежного становища. Для вербування можуть використовуватися фальшиві пропозиції роботи, обіцянки модельної кар’єри, запрошення на кастинги, знайомства через соціальні мережі або пропозиції фінансової підтримки. Злочинці можуть спочатку створювати атмосферу довіри, а потім використовувати особисті фотографії, листування або іншу приватну інформацію для тиску на людину.

Окрему увагу було приділено примусовому жебрацтву. У таких випадках людину змушують просити гроші в перехожих, передавати зібрані кошти іншій особі або працювати за встановленими злочинцями правилами. Для контролю можуть застосовуватися погрози, фізичне насильство, психологічний тиск або використання матеріальної залежності. До таких ситуацій можуть залучати дітей, людей з інвалідністю та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Ще одним небезпечним явищем є примусове залучення до вчинення злочинів. Людину можуть змушувати перевозити заборонені речовини чи предмети, брати участь у шахрайських схемах, виконувати незаконні доручення або використовувати власні банківські рахунки для переказу коштів невідомого походження. Вербувальники можуть представляти такі дії як звичайну роботу, легкий спосіб заробітку або тимчасову послугу. Проте згода, отримана шляхом обману, погроз чи використання вразливого становища, не усуває небезпеки для людини й може призвести до складних правових наслідків.

Важливо розуміти, що перелік можливих форм експлуатації не обмежується наведеними прикладами. Торгівля людьми може мати складний характер, поєднувати кілька форм експлуатації та супроводжуватися іншими кримінальними правопорушеннями.

Міфи про торгівлю людьми та реальні загрози

Під час відкритої лекції було розглянуто поширені уявлення про торгівлю людьми, які заважають своєчасно розпізнавати небезпеку. Один із таких міфів полягає в тому, що постраждалими стають лише жінки. Насправді від торгівлі людьми можуть потерпати жінки й чоловіки, дівчата й хлопці, діти та дорослі. Ризики залежать від обставин, уразливості людини, характеру пропозиції та способів, які використовують злочинці.

Ще один міф полягає в тому, що для торгівлі людьми обов’язково потрібне викрадення. У реальному житті вербування нерідко починається з добровільного відгуку на оголошення, знайомства або пропозиції допомогти з роботою. Людина може самостійно приїхати до іншого міста чи країни, не підозрюючи, що надалі її намагатимуться експлуатувати. Відсутність фізичного викрадення не означає відсутності злочину.

Також помилково вважати, що торгівля людьми стосується лише нелегальних мігрантів або відбувається виключно за кордоном. Постраждалою може стати людина, яка легально перебуває в іншій державі, має документи та офіційно перетнула кордон. Експлуатація може відбуватися і в Україні, коли людину вербують, перевозять, утримують або примушують до праці на території власної держави.

Окремо було наголошено на ролі психологічного обману. Злочинці можуть використовувати довіру, дружні стосунки, романтичні знайомства, обіцянки допомоги або складне матеріальне становище. Вони поступово ізолюють людину від близьких, переконують її приховувати місце перебування, контролюють спілкування та створюють залежність. У результаті постраждала особа може тривалий час не звертатися по допомогу через страх, сором, погрози або переконання, що виходу із ситуації немає.

Розуміння цих обставин допомагає уникнути звинувачення постраждалих у тому, що вони нібито самі винні у власному становищі. Відповідальність за експлуатацію лежить на тих, хто вчиняє злочин. Людина, яка опинилася в небезпечній ситуації, потребує захисту, підтримки та доступу до правової допомоги.

Як розпізнати небезпечну пропозицію роботи

Практична частина лекції стосувалася ознак, які мають насторожити під час пошуку роботи, особливо якщо пропозиція передбачає переїзд до іншого міста або виїзд за кордон. Однією з таких ознак є вимога передати роботодавцю оригінал паспорта або інших документів нібито для зберігання чи оформлення. Документи можуть використовуватися для контролю над людиною, обмеження її пересування та створення перешкод для повернення додому.

Не менш підозрілими є обіцянки надзвичайно високої заробітної плати за відсутності вимог до досвіду, кваліфікації чи освіти. Сам по собі високий рівень оплати не доводить, що пропозиція є шахрайською. Проте якщо роботодавець не пояснює зміст роботи, приховує назву компанії, не повідомляє точної адреси або відмовляється надати договір, ризик істотно зростає.

Небезпечним сигналом є нечіткі умови працевлаштування. До підписання документів людина повинна розуміти, яку саме роботу виконуватиме, де працюватиме, скільки отримуватиме, яким буде графік, хто оплачуватиме проживання та проїзд, а також за яких умов можна припинити трудові відносини. Особливої обережності потребують договори, зміст яких незрозумілий працівникові, документи невідомою мовою та вимоги підписати папери без можливості ознайомитися з ними.

Ще однією ознакою ризику є психологічний тиск. Вербувальник може наполягати на негайному рішенні, переконувати, що пропозиція доступна лише сьогодні, забороняти радитися з родиною або вимагати зберігати домовленості в таємниці. Такі дії обмежують можливість перевірити інформацію та зважено оцінити ризики.

Під час лекції було підкреслено, що жодна окрема ознака автоматично не доводить факту торгівлі людьми. Проте поєднання кількох тривожних сигналів є підставою призупинити домовленості, перевірити роботодавця, порадитися з близькими та, за необхідності, звернутися до компетентних органів.

Правила безпечного працевлаштування та подорожей

Важливою складовою заходу стали рекомендації щодо особистої безпеки. Перед прийняттям пропозиції роботи варто перевірити назву компанії, її контактні дані, місце фактичної діяльності та репутацію. Необхідно з’ясувати, хто саме пропонує роботу, на якій підставі діє посередник і чи можна підтвердити його повноваження. Інформацію бажано перевіряти за кількома незалежними джерелами, а не покладатися лише на рекламне оголошення або повідомлення в соціальних мережах.

Перед виїздом до іншого міста чи країни доцільно отримати письмові умови працевлаштування та уважно їх прочитати. Документ має бути зрозумілим, а його зміст повинен відповідати тому, що було обіцяно під час переговорів. Якщо умови викликають сумніви, не варто підписувати документи під тиском або погоджуватися на невідомі зобов’язання.

Оригінали документів необхідно зберігати у власному розпорядженні. Для безпеки корисно зробити копії паспорта та інших важливих документів і зберігати їх у захищеному місці. Копії або фотографії можна передати близькій людині, якій довіряєте. Водночас слід пам’ятати про захист персональних даних і не надсилати документи невідомим особам без перевірки мети та законності такого запиту.

Перед поїздкою бажано повідомити близьким адресу майбутнього місця перебування, контактні дані роботодавця, маршрут і запланований час прибуття. Корисно домовитися про регулярний зв’язок і умовне кодове слово, яке допоможе повідомити про небезпеку, якщо людина не зможе прямо попросити про допомогу.

Не варто погоджуватися на пропозиції, за яких інша особа повністю контролюватиме документи, кошти, засоби зв’язку або можливість пересуватися. Також необхідно обережно ставитися до прохань відкрити банківський рахунок, передати банківську картку, повідомити PIN-код, пароль чи одноразовий код підтвердження для невідомих операцій. Такі вимоги можуть свідчити не лише про ризик експлуатації, а й про спробу втягнути людину в інші протиправні схеми.

Якщо після прибуття на місце роботи фактичні умови суттєво відрізняються від обіцяних, людину позбавляють документів, погрожують їй, не виплачують кошти або забороняють залишити приміщення, важливо не ігнорувати ці ознаки. За можливості потрібно зв’язатися з довіреною особою та звернутися по допомогу до поліції чи відповідних служб. Якщо існує безпосередня загроза життю або здоров’ю, пріоритетом є безпека людини.

Масштаби сучасного рабства у світі

Під час заходу було звернуто увагу на глобальний масштаб проблеми. У презентації наведено оцінку, за якою понад 50 мільйонів людей у світі перебувають у стані сучасного рабства. Цей показник відображає масштабне явище, яке охоплює різні регіони, економічні сфери та соціальні групи.

Важливо враховувати, що поняття сучасного рабства використовується в міжнародних дослідженнях як широка узагальнювальна категорія. Воно охоплює, зокрема, примусову працю та примусовий шлюб. Тому наведені в презентації дані не слід автоматично трактувати як кількість осіб, щодо яких юридично встановлено факт торгівлі людьми. Для оцінювання масштабів саме цього злочину використовують окремі статистичні показники, які залежать від методики збору даних, виявлення постраждалих і національних систем обліку.

Проблема залишається складною через прихований характер експлуатації. Постраждалі можуть боятися звертатися до правоохоронних органів, не знати мови країни перебування, залежати від експлуататорів матеріально або не мати доступу до документів і засобів зв’язку. Частина випадків залишається невиявленою, а отже, офіційні дані не завжди відображають повний масштаб явища.

Саме тому профілактична робота в закладах освіти має важливе значення. Обізнаність допомагає молоді не лише захищати себе, а й вчасно помічати небезпечні ситуації, у яких можуть опинитися друзі, знайомі або інші люди.

Відповідальність за торгівлю людьми відповідно до законодавства України

Правовий блок відкритої лекції був присвячений нормам, які встановлюють заборону торгівлі людьми та передбачають відповідальність за вчинення відповідних кримінальних правопорушень.

Основним спеціальним законом у цій сфері є Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20 вересня 2011 року № 3739-VI. Він визначає правові та організаційні засади протидії цьому явищу, напрями державної політики, механізми попередження злочинів, виявлення постраждалих, їх захисту та надання допомоги.

Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми передбачена статтею 149 Кримінального кодексу України. Вона охоплює торгівлю людиною, а також вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини з метою експлуатації за наявності визначених законом обставин, зокрема використання примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності або уразливого стану потерпілого.

За основним складом злочину частина перша статті 149 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. За кваліфіковані форми, зокрема за обставин, передбачених частиною другою цієї статті, передбачено суворіше покарання. Частина третя встановлює відповідальність за особливо кваліфіковані діяння. Конкретна правова оцінка залежить від установлених обставин, характеру дій, віку потерпілої особи, способу вчинення злочину та інших ознак, визначених законом.

Окремо законодавство враховує підвищену вразливість дітей. Відповідно до частини третьої статті 149 Кримінального кодексу України відповідальність за передбачені цією статтею дії щодо малолітньої чи неповнолітньої особи настає незалежно від того, чи застосовувалися примус, викрадення, обман, шантаж або інші зазначені в законі способи впливу. Такий підхід відображає необхідність посиленого захисту дітей від експлуатації.

Важливо розуміти, що для правової оцінки торгівлі людьми не можна обмежуватися лише побутовим уявленням про продаж людини. Закон охоплює різні дії, спрямовані на залучення та контроль над людиною з метою експлуатації. Водночас остаточна кваліфікація конкретної ситуації належить до компетенції уповноважених органів і суду з урахуванням усіх установлених фактів.

Торгівля людьми може супроводжуватися й іншими правопорушеннями, зокрема незаконним позбавленням волі, завданням тілесних ушкоджень, сексуальним насильством, підробленням документів або втягненням у злочинну діяльність. За наявності відповідних підстав такі дії можуть отримувати окрему правову оцінку за іншими статтями Кримінального кодексу України.

Правовий захист постраждалих не вичерпується притягненням винних до відповідальності. Закон України «Про протидію торгівлі людьми» також передбачає механізми допомоги та захисту осіб, які постраждали від цього злочину. Людина може потребувати безпечного місця перебування, медичної та психологічної допомоги, соціального супроводу, правових консультацій і підтримки під час відновлення документів. Важливо, щоб звернення по допомогу не супроводжувалося стигматизацією або звинуваченням постраждалої особи.

Куди звертатися по допомогу

Під час лекції було розглянуто контакти служб, до яких можна звернутися в разі підозри на торгівлю людьми, небезпечного працевлаштування або безпосередньої загрози.

У разі невідкладної небезпеки необхідно телефонувати до Національної поліції України за номером 102. Для звернень щодо протидії торгівлі людьми та насильству можна використовувати урядову гарячу лінію 15-47. У презентації також зазначено номер 527, за яким надаються консультації з питань міграції та безпечного працевлаштування. Перед зверненням варто перевірити актуальність режиму роботи та доступність конкретної лінії.

Звернення по допомогу може бути необхідним навіть тоді, коли людина не впевнена, чи має місце саме торгівля людьми. Підозрілі обставини, вилучення документів, погрози, примус до роботи, обмеження пересування або вимоги виконувати незаконні доручення є достатньою підставою, щоб отримати консультацію та з’ясувати можливі способи захисту.

Якщо небезпека стосується іншої людини, важливо не наражати себе чи її на додатковий ризик. Не слід самостійно вступати в конфлікт із можливими злочинцями. Безпечніше повідомити компетентні органи, передати відому інформацію та за можливості підтримати постраждалу особу в пошуку професійної допомоги.

Значення просвітницької роботи серед студентської молоді

Проведення відкритої лекції у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» стало нагодою обговорити проблему, яка безпосередньо стосується безпеки людини, поваги до її гідності та захисту основоположних прав.

Для студентської молоді знання про торгівлю людьми мають практичну цінність. Вони допомагають критично оцінювати пропозиції роботи, уважніше ставитися до особистих документів, розпізнавати психологічний тиск і розуміти, куди звертатися в разі небезпеки. Такі знання важливі не лише під час працевлаштування за кордоном, а й у повсякденному житті, цифровому спілкуванні та взаємодії з незнайомими людьми.

Під час заходу було наголошено на необхідності формування відповідального ставлення до власної безпеки та безпеки інших. Не кожна сумнівна пропозиція є доказом торгівлі людьми, проте перевірка інформації, уважне читання документів, обговорення планів із близькими та готовність звернутися по допомогу можуть запобігти небезпечним наслідкам.

Протидія торгівлі людьми потребує поєднання правових механізмів, роботи правоохоронних органів, соціальної підтримки та систематичної просвітницької діяльності. Важливу роль у цьому процесі відіграють заклади освіти, які допомагають молоді здобувати не лише професійні знання, а й практичні навички безпечної поведінки та правової самозахисту.

Відкрита лекція, проведена 15 жовтня 2025 року для студентів груп БО261, БА261 та БМК261, сприяла приверненню уваги до проблеми сучасного рабства, поширенню знань про небезпеки торгівлі людьми та розумінню правових способів захисту. Головний практичний орієнтир, який було висвітлено під час заходу, полягає в тому, що обізнаність, уважність до тривожних сигналів і своєчасне звернення по допомогу є важливими засобами запобігання експлуатації людини.

Кузьмін Дмитро Володимирович