Від Києва до Чернігова: віртуальна мандрівка студентів до Києво-Печерської лаври

З нагоди 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври в межах вивчення навчальної дисципліни «Історія української державності та етнокультурологія» та тематичного засідання науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію» відбулася віртуальна 3D-екскурсія однією з найвизначніших духовних і культурних святинь України.

Інтерактивна мандрівка, організована Тетяною Шахрай, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, дала змогу студентам ознайомитися з багатовіковою історією Києво-Печерської лаври, її унікальним архітектурним ансамблем, духовною та культурною спадщиною, а також поглибити розуміння ролі цієї визначної пам’ятки у розвитку української культури, збереженні історичної пам’яті та формуванні традицій української державності.

У 2026 році Україна відзначає 975-річчя заснування Києво-Печерської лаври — визначної пам’ятки історії та культури, духовного осередку, що відіграв важливу роль у становленні християнської традиції, розвитку освіти, літописання, книгодрукування та збереженні історичної пам’яті українського народу.

Відзначення ювілею та підготовка до 1000-річчя заснування Лаври передбачені Указом Президента України від 28 червня 2026 року № 560/2026. Особливу увагу приділено просвітницьким, освітнім і молодіжним ініціативам, спрямованим на утвердження української національної та громадянської ідентичності, популяризацію культурної спадщини та усвідомлення її значення для сучасної України.

Центральною частиною тематичної зустрічі стала віртуальна 3D-екскурсія Києво-Печерською лаврою, під час якої студенти здійснили мандрівку крізь століття, ознайомилися з історією виникнення монастиря, його архітектурним ансамблем, Успенським собором, печерними комплексами та пам’ятками, що зберігають свідчення духовного й культурного життя різних історичних епох.

Віртуальний формат екскурсії дав змогу наблизити визначну пам’ятку до студентської аудиторії, зробити історичний матеріал наочним, поєднати знання, отримані під час навчальних занять, із візуальним ознайомленням з об’єктами національної культурної спадщини.

Особливу увагу було приділено історії заснування Лаври, яку традиційно датують 1051 роком і пов’язують з іменем преподобного Антонія Печерського. Після перебування на Афоні він оселився в печері на київських пагорбах, започаткувавши чернечу спільноту, що згодом перетворилася на один із найвпливовіших духовних і культурно-освітніх центрів Русі. Важливу роль у розвитку монастиря відіграв преподобний Феодосій Печерський, за якого утверджувалися традиції спільного чернечого життя.

Києво-Печерська лавра стала визначним осередком книжної культури та літописання. З нею пов’язана діяльність Нестора Літописця, розвиток літописної традиції, створення Києво-Печерського патерика — важливої пам’ятки середньовічної писемності. У XVII ст. тут активно розвивалося книгодрукування, що сприяло поширенню освіти, духовної літератури та культурних надбань українського народу.

Окремою сторінкою тематичної зустрічі став регіональний аспект — історичний зв’язок Києво-Печерської лаври з Чернігівщиною.

Постать преподобного Антонія Печерського безпосередньо поєднує київську святиню з історією нашого краю. Він народився в Любечі на Чернігівщині. У 1069 р. Антоній прибув до Чернігова, де на Болдиних горах започаткував печерний монастир, відомий сьогодні завдяки унікальному комплексу Антонієвих печер.

Антонієві печери є визначною пам’яткою підземної культової архітектури XI–XIX століть і важливою складовою історико-культурної спадщини Чернігова. Їхня історія засвідчує тісні духовні, культурні та історичні зв’язки між Києвом і Черніговом у добу Русі, а також спільність традицій чернечого життя та розвитку релігійних осередків на українських землях.

Звернення до історико-культурної спадщини Чернігівщини допомогло студентам простежити взаємозв’язок загальноукраїнських історичних процесів з історією рідного краю та усвідомити, що культурна спадщина Чернігівщини є невіддільною частиною загальнонаціонального історичного надбання.

Важливим змістовим акцентом зустрічі стало осмислення Києво-Печерської лаври як невіддільної складової української культурної спадщини. Її багатовікова історія відображає розвиток духовного життя, освіти, мистецтва, історичної думки та культурних традицій, які впливали на формування української національної самосвідомості. Особливого значення це набуває в умовах сучасної боротьби України за незалежність, збереження власної історичної пам’яті та захист культурної спадщини.

Проведення віртуальної 3D-екскурсії в межах навчальної дисципліни «Історія української державності та етнокультурологія» стало прикладом поєднання історичної освіти, краєзнавства та сучасних цифрових технологій. Такий формат сприяє поглибленню знань студентів про минуле України, розвитку інтересу до дослідження культурної спадщини, формуванню історичної пам’яті та усвідомленню особистої відповідальності за її збереження.

Збереження національних святинь, пізнання їхньої історії та передавання культурної спадщини наступним поколінням є важливими складовими утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Адже знати й пам’ятати свою історію — означає усвідомлювати цінність власної культурної спадщини та відповідальність за її майбутнє.

Тетяна ШАХРАЙ, завідувач лабораторії
національно-патріотичного виховання та міжнародних зв’язків,
керівник науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію»