Участь у семінарі Національного університету біоресурсів і природокористування України для науково-педагогічних працівників

27 січня розпочався цикл семінарів для науково-педагогічних працівників «Університет 2030: стратегія лідерства, цифрова екосистема та європейські стандарти якості», організований Національним університетом біоресурсів і природокористування України, до якого долучилися науково-педагогічні працівники інституту.

Захід відкрив Станіслав Ніколаєнко, президент НУБіП України, академік Національної академії педагогічних наук та Національної академії аграрних наук, д.п.н., професор. Привітав учасників семінару. Зупинився на трансформації вищої освіти, основних викликах та можливостях.

Василь Кремень, президент НАПН України, академік НАН і НАПН України, д.філос.н., професор, розкрив питання освітньої політики в Україні. Відмітив, що сучасна цивілізація формує насичений інформаційно-комунікаційний простір, а освіта – демократичне суспільство, свідомих, самодостатніх особистостей. Глобалізація створює глибинні зміни в усіх сферах життя, тому важливим є бути ефективними в глобальному просторі. Зупинився на необхідності утвердження національної ідентичності та своїх інтересів. Ми повинні створити ореол слави тим, хто захищав і захищає Україну. Важливо дотримуватися принципу людиноцентризму в усіх сферах, зокрема в освіті.

Алла Рибалко, керівник експертної групи з питань вищої освіти та освіти дорослих директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України, відмітила, що країна загалом і освіта зокрема перебувають в системі трансформації, зумовленої прагненнями України до післявоєнного відновлення. Удосконалення освіти відіграє при цьому ключову роль, оскільки є ресурсом інтеграції в ЄС. Проте без фінансування якісної освіти не буде. Зауважила, що безпека сьогодні на першому місці, як фізична, так і освітнього процесу. Збережено очне навчання там, де це можливо. Але є регіони, де його вже немає декілька років. Це і є колосальні освітні втрати. Звернула увагу на важливості модернізації мережі ЗВО. Мета: не механічне скорочення, а підвищення якості освіти. Зміни відбуваються відповідно до Стратегії розвитку вищої освіти. Варто постійно тримати зв’язок з ринком праці. Важливим є забезпечення нового змісту вищої освіти: розроблення нових стандартів, описів предметних областей, розширення освітніх програм англійською мовою. Зупинилася на порядку прийому 2026 року. Зауважила, що збереження НМТ є позитивним моментом.

Вадим Ткачук, ректор, д.е.н., професор, член-кореспондент НААН України, відмінник аграрної освіти України, заслужений працівник освіти України, зупинився на викликах перед університетом: відповідність європейським стандартам, демографічна ситуація, конкуренція, прозорість, інклюзивність. Звернув увагу на реалізацію Закону України 3791-IX, який формує нові виклики: зміна навантаження НПП і ПП, облік наукової роботи НПП, перегляд ліцензійних умов щодо кадрового забезпечення тощо. Зупинився на новій системі оплаті праці, яка вимагає наповнення спеціального фонду шляхом участі в наукових проєктах, індивідуальних грантах, науковому консультуванні, проєктах ERASMUS+, профорієнтації. Наголосив, що університет пройшов державну атестацію, що є великим досягненням.

Олена Глазунова, проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації, д.п.н., професор, зупинилася на стратегії забезпечення якісної освіти та цифрової трансформації. Підкреслила, що якісна освіта – це не внутрішній стандарт, а ключ до європейського майбутнього України. Відмітила, що НУБіП України – це провідний дослідницький університет наук про життя, що стає рушієм повоєнного відновлення аграрного сектору та біоекономіки. У відповідь на існуючі виклики університет впроваджує інноваційні технології, відновлює людський капітал, формує талановиту молодь. Екосистема освіти пов’язана з студентоцентризмом, інклюзивністю та безпекою, інтеграцією університету, бізнесу і влади. Фундаментом якості є нормативна база та академічна доброчесність. Зауважила, що, у зв'язку з переходом на профільне навчання, потрібна активна співпраця з школами, ліцеями. Потрібно сприяти працевлаштуванню випускників за фахом. Знання англійської мови студентами стане запорукою їх успішного майбутнього. План: удосконалення освітнього середовища, створення персональних електронних кабінетів викладачів і студентів.

Оксана Тонха, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності, д.с.г.н., професор, зупинилася на інтегрованій міждисциплінарній системі досліджень. Принципами діяльності є відкрита наука, академічна доброчесність та відтворюваність результатів, розвиток людського капіталу та цифровізація. Важливим є формування портфелю проєктних заявок за пріоритетними напрямами: агроекологія, безпека, технології. Ключова участь відводиться молодим вченим. Пріоритетною є публікаційна активність, фокус на виданнях Scopus, Web of Science. Університет у 2025 році зайняв 7 сходинку, що підтверджує високий рівень.

Олександр Лабенко, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності, д.е.н., доцент, зупинився на інтернаціоналізації як драйвера якості та відновлення. Виокремив стратегічні цілі: глобальна присутність, освітнє середовище, наука та інновації, міжнародне партнерство. Університет уже позиціонується в рейтингу QS World. Завданням є розвиток кадрового та управлінського потенціалу через супровід, навчання, систему мотивації. Ключове питання: НУБіП претендує на статус класичного університету.

Володимир Кучма, голова «Всеукраїнської асоціації громад», відмітив, що війна змінила пріоритети і наше уявлення про стійкість. Сьогодні громади – це лінія оборони. Проведена децентралізація – це те, що потрібно людям. Але це і їх відповідальність за землю, ліси, продовольчу безпеку, людський потенціал. Людей потрібно навчити, спрямувати на те, як правильно приймати рішення, раціонально використовувати ресурси. Саме тут повинен бути зв’язок громад із ЗВО, щоб фахівці допомогли молоді вибрати правильний курс у житті. Завжди сільська місцевість була кузнею підготовлених учнів до сільськогосподарських закладів вищої освіти. Зараз тенденція дещо змінилася. Потрібно активізувати співпрацю ЗВО і громад. Сільське населення має швидше осілий спосіб життя, йому менше притаманна міграція, тому потрібно допомогти людям, бо життя продовжується. Донори є, але мало уваги приділяється малочисельним населеним пунктам. Тому ЗВО мають бути учасниками у розробці програм розвитку громад. Село – колиска наших традицій.

Максим Гопка, заступник генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу, відмітив, що сільське господарство працює в трьох вимірах: виробництво  і антикризове управління, економіка і євроінтеграція, клімат. Посівні площі в Україні – 20,3 млн га, валовий збір – 74,9 млн т. Агросектор зберіг здатність до розвитку в умовах воєнного стану, ризику, і це не максимум. Наголосив, що частка АПК в експорті – 56,1%. Це достатньо високий показник, враховуючи зміну логістичних маршрутів, регуляторних вимог. Постійно існує ризик втрати продукції і валютного надходження. Агросектор першим проходитиме за європейськими правилами. Університети – це платформи для аналітики, цифровізації, тестування нових сортів, підготовки кадрів під нову реальність.

29 січня продовжено цикл семінарів цікавими й актуальними доповідями.

Андрій Бутенко, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, зупинився на європейському просторі вищої освіти, зокрема на історії та перспективі українських університетів. Відмітив, що НУБіП України є одним із флагманів системи забезпечення якості вищої освіти, а це результат багаторічної, різнопланової роботи. Підкреслив питання культури якості освіти – розуміння колективами процесів і завдань. Важливою є співпраця усіх учасників освітнього процесу: студентів, роботодавців, батьків, держави, суспільства. Зауважив, що мета НАЗЯВО і країни – повноправне визнання української системи вищої освіти відповідною вимогам ENQA та EQAR, включення українських програм до реєстру DEQAR.

Ганна Резнік, заступник голови Національного агентства кваліфікації, зупинилася на питаннях розвитку національної системи кваліфікацій. Завданням є наповнення ринку праці висококваліфікованими фахівцями, що передбачає співпрацю освіти й бізнесу, практикоорієнтоване навчання. Професійний стандарт у вищій освіті – це зв'язок з ринком праці і роботодавцем, щоб вносити правильні опції в навчальні плани.

Олена Макаренко, керівник експертної групи з питань стратегування та інтеграції до ЄДП директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України, висвітлила питання інтеграції України до європейського дослідницького простору: як українська наука може розвиватися і приносити користь суспільству. Відмітила, що 238 установ використовують «Горизонт Європа», з них 10 в Україні. Ми маємо офіс «Горизонт Європа», 22 національних контактних пункти, 40 представників України до програмних комітетів, Україна співпрацює з міжнародними організаціями, бере участь у міжнародних програмах, створено Міжнародну коаліцію з питань науки, досліджень та інновацій в Україні з метою розбудови мережі глобальної науки.

Марина Зенова, консультантка МОН з питань державно-приватного партнерства та зв’язків науки з реальним сектором економіки, представила ключові ініціативи Міністерства освіти і науки України у сфері трансферу технологій. Відмітила важливість комерціалізації наукових досліджень, розвитку академічного підприємництва. Розповіла про ініціативи МОН, зокрема дослідницькі центри передового досвіду, мережу стартап-шкіл – інкубаторів-акселераторів, школу менеджерів з трансферу технологій. Lab2Market AgroTech – програма для комерціалізації аграрних розробок – державний акселератор для освітян з метою апробації наукових розробок.

Людмила Лісова, головна спеціалістка відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні», представила особливості програми «Горизонт Європа» як флагманську програму ЄС з досліджень та інновацій. Її мета: розвиток науки, технологій, суспільства й економіки. Участь у Програмі забезпечує інструменти фінансування, спільні дослідження, дослідницьку інфраструктуру. Виокремила історію рамкових програм. Основні напрями  «Горизонт Європа»: передова наука, глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність, інноваційна Європа.

Тетяна Далєвська, керівник експертної групи з питань цифрової трансформації освіти і науки директорату цифрової трансформації МОН, розповіла про цифрові інструменти та ШІ сервіси у вищій освіті. Відмітила, що коронавірус, воєнний стан стали каталізаторами трансформації освіти. За результатами національного дослідження цифрової грамотності 96% українців мають цифрові навички, 58% дорослого населення володіють щонайменше базовим рівнем, 70% підлітків вже користуються інструментами ШІ для навчання. Наше завдання – більше якісного україномовного контенту, щоб послуги в освіті були швидкими, зручними, прозорими: дані мають бігати, а не люди. Стратегічні цілі: цифрова інфраструктура, цифрові компетентності, якісний цифровий контент, освітні технології, цифрові публічні послуги, управління на основі даних. Метою є створення платформи , що об’єднає всіх учасників освітнього процесу. У закладах загальної середньої освіти  впроваджується застосунок Мрія, який створений з використання елементів ШІ і забезпечує формування індивідуальної освітньої траєкторії. У вищій освіті створити подібну платформу важче, але робота над цим іде. Цифровізація – це вже не тренд, а те, що нас оточує. Але жоден ШІ не відчує студента, у цьому і є завдання викладача.

Анастасія Кондрико, директорка Центру медіааналітики Cyber Media Track, відмітила, що ШІ – це повноцінний партнер сьогодні. Представила інструменти і платформи для оптимізації робочих процесів: генеративний ШІ, для роботи з контентом, підвищення продуктивності, обігу електронної пошти, асистента для зустрічей, генерації зображень, створення презентацій, генерації голосу і музики, відео, анімації, аватару. Детектори ШІ – це інструменти, призначені для виявлення текстів, які були частково або повністю згенеровані ШІ. Заборонити застосовувати ШІ не можна, але ми маємо навчитися користуватися ним обережно і відповідально.

Представники ПриватБанку ознайомили з цікавими опціями, що пропонує банк, зокрема кредити на авто, державна програма іпотечного кредитування «єОселя», державна підтримка для придбання альтернативних джерел енергії. Представили програму лояльності «Привіт», де можна знайти індивідуальні акційні пропозиції зі знижками та кешбеком від партнерів програми та банку.

Ростислав Тарасенко, голова первинної профспілкової організації НУБіП України, розповів про нові можливості соціального захисту та спеціальні пропозиції від фінансових партнерів, зокрема програми лояльності «ПрофПартнет», медичне обслуговування, відпочинок викладачів і їх дітей.

Дякуємо організаторам за цікаві, змістовні, актуальні доповіді!