СВІТЛО РІЗДВЯНИХ ТРАДИЦІЙ У КОЛІ ІНСТИТУТСЬКОЇ РОДИНИ

Різдвяно-новорічні свята — це особлива пора, яка триває від Дня Святого Миколая та Різдва Христового до Нового року. Це час, коли ми з особливою шаною повертаємося до глибинних українських традицій: колядуємо з вертепом і різдвяною зіркою, щедруємо, засіваємо зерном на щастя. Наповнені світлом свічок, родинним затишком та піснями, ці святкові дні символізують оновлення, достаток і благополуччя. Навіть у складний час війни свята набувають нового, сакрального змісту. Вони стають джерелом нашої єдності, незламності та віри, зберігаючи в серці кожного українця надію на перемогу та здійснення найзаповітніших мрій.

Саме з думкою про збереження цього внутрішнього світла, за ініціативи директора Василя ЛУКАЧА, у Ніжинському агротехнічному інституті відбулися теплі святкові заходи: різдвяні зустрічі для студентів і викладачів та казковий ранок для дітей співробітників.

«Попри все, наші студенти та діти повинні відчувати дух різдвяних свят, надихатися атмосферою затишку й єдності. Саме в такі часи ми усвідомлюємо справжню цінність нашої культури, яка дає нам коріння, щоб міцно стояти. Відтворюючи ці традиції сьогодні, ми не просто святкуємо, ми стверджуємо нашу ідентичність і передаємо молоді скарби, які століттями берегли наші предки. Нехай ці дні стануть для кожного часом відновлення сил та натхнення на нові звершення», — наголосив директор у своєму привітанні.

Варто зауважити, що підготовка до свята була серйозною та ґрунтовною. Учасники науково-популярної студії «Знаймо й пам'ятаймо нашу історію» на чолі з керівником Тетяною ШАХРАЙ, завідуючою лабораторії національно-патріотичного виховання і міжнародних зв'язків, заздалегідь досліджували давні обряди, щоб відтворити традиції, які майже пішли у небуття. Молодь торкнулася величі цієї спадкоємності, що сягає ще часів Володимира Великого (у хрещенні — Василь). Постаті князя та його матері Малуші знайшли своє відображення у фольклорних фігурах Василя та Меланки. У церковному календарі ці образи набувають особливого символізму: День Святої Меланії завершує річне коло, а День Святого Василя Великого — розпочинає його. Яскравим втіленням цих пошуків стала зустріч гостей заходу із цими колоритними історичними героями українського Нового року.

Особливої глибини святу додали різдв’яні мелодії, що на мить повернули всіх у безтурботне дитинство. А колядка «Нова радість стала», історію якої студійці досліджували під час теплих пізнавальних зустрічей в просторі «Світлиці Української Державності», перетворилася на віртуальний справжній відеомісточок єднання епох і поколінь.

Гармонійним продовженням вечора стало поєднання давнини із сьогоденням. Щемливу атмосферу родинного тепла створила художня керівниця Наталія ПАНАС, виконавши пісню Ірини Федишин «Зима». Слова, що лунали в залі, торкнулися серця кожного: «Зима. Колядує вся родина. Мама жде додому сина... В небі зірка запалала, Шлях додому показала...»

Та свято — це не лише лірика, а й радість життя. Тому ліричний настрій змінився виром молодої енергії: сучасним танцювальним флешмобом, конкурсами та захопливим інтерактивом «Новорічний віщун». Учасникам свята запропонували зануритися в магію і трохи повіщувати: можливо, отримане передбачення стане натяком на те, що чекає попереду, або просто добрими словами, які надихнуть на нові звершення. Фінальним акордом цього блоку стала пісня «Новорічна», що подарувала кожному віру в диво: «Всі бажання збудуться, свято прийде! І мені здається, мені тільки чудиться, Щастя і мене неодмінно знайде!»

Важливою частиною свята стала благодійна акція Студентської ради «Тайна Різдва». Традиція анонімного обміну подарунками між студентами та викладачами подарувала не лише приємні сюрпризи, а й безцінне відчуття єдності та підтримки.

Зі щирою увагою в інституті зустріли й найменших гостей — наше майбутнє. Для діток студентський актив створив справжню казку, яка розпочалася біля колоритної фотозони, а продовжилася розвагами. Казкові герої разом із малечею спритно танцювали, грали в «сніжки» та водили хороводи зі Святим Миколаєм. Найменші учасники не залишилися осторонь: вони підготували власний музичний подарунок. Дітки завзято заспівали та виконали новорічну пісеньку-руханку «Тишком-нишком», яка неабияк розвеселила та зігріла всіх присутніх.

Малеча охоче розповідала віршики та, звісно ж, отримала солодкі гостинці. І хоча через повітряні тривоги свято довелося проводити в укритті, там панувала атмосфера справжнього тепла, затишку та непідробної дитячої радості.

Висловлюємо щиру вдячність адміністрації інституту та профспілковому комітету за підтримку у створенні цього святкового настрою. Нехай ці дні стануть вісниками оновлення, а новий рік принесе Україні перемогу та процвітання!

Особливі слова вдячності та доземний уклін нашим захисникам і захисницям. Тим, хто нині в холодних окопах тримає небо над нами, даючи змогу тут, у тилу, відчувати тепло свят і вірити в майбутнє. Саме вони, стоячи щитом на передовій, дарують нам можливість жити, навчатися та працювати. Завдяки їхній титанічній стійкості та щохвилинному подвигу ми маємо змогу збиратися разом, бачити щасливі очі наших дітей і берегти світлі українські традиції!

Слава Україні!

Героям Слава!