Петиція про присвоєння звання Герой України (посмертно) сержанту Борису Віталію Віталійовичу

Проcимо Всіх підтримати Петицію про присвоєння звання Герой України (посмертно) сержанту Борису Віталію Віталійовичу, 2000 р.н.

Загинув 17 березня 2025 р. при виконанні бойового завдання, а саме проведення ротації на КСП «Мукачево», внаслідок артилерійського обстрілу ворога БТР.

Борис Віталій Віталійович народився 21 січня 2000 року в місті Ніжин Чернігівської області. Навчався в Ніжинській ЗОШ №11. Вищу освіту здобував у ВСП «Ніжинський фаховий коледж НУБіП України» та ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» отримав диплом магістра. Працював у ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», потім - Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. За життя він був активним хлопцем, грав на гітарі, брав участь в народній самодіяльності при будинку культури.

Після початку повномасштабного вторгнення добровільно приєднався до лав ТРО в лютому 2022 року, брав активну участь у бойових завданнях з оборони і стримування ворога для захисту рідного міста Ніжин, що на Чернігівщині.

У вересні 2022 року підписав контракт зі Збройними Силами України та долучився до складу школи загальновійськової підготовки 300 навчального танкового полку 169 навчального центру імені князя Ярослава Мудрого Сухопутних військ Збройних Сил України. Оскільки був одним з найкращих інструкторів загальновійськової підготовки, то був направлений у 2022 р. для навчання у Великобританію, та неодноразово як супроводжуючий групи. На посаді інструктора 6-го навчального взводу 1-го навчального курсу школи загальновійськової підготовки військової частини А1414 Борис Віталій “Джонсон” активно впроваджував свій бойовий досвід, передавав знання молодим бійцям та навчав Перемагати ворога.

У 2024 році у складі батальйонної тактичної групи 169 навчального центру ім. Ярослава Мудрого Сухопутних Військ Збройних Сил України показав себе, як мужній воїн з високими показниками у бойовій підготовці, зразкову військову дисципліну, сумлінне виконання військового обов’язку. Віталій ніколи не жалівся на умови та завжди вірив в перемогу над ворогом. Він прагнув навчити якомога більше бійців та передати їм свої знання.

Брав активну участь у виконанні бойових завдань з оборони і стримування збройної агресії, при цьому проявляв мужність та сміливість.

Під час перебування на позиції, в районі н.п. Зелений Гай, Ізюмського району, Харківської області швидко зреагував на чергову спробу штурму противника, проявив лідерські якості, вдало, злагоджено та без втрат відбив атаку ворога. Не зважаючи на складну обстановку на полі бою регулярно доставляв необхідне на передові позиції своїм побратимам. Виконував роль провідника між спостережними пунктами.