МОВА НЕНАСИЛЬСТВА: ВІД ДІАЛОГУ В СУСПІЛЬСТВІ ДО КУЛЬТУРИ МИРУ (до Міжнародного дня ненасильства, 2 жовтня)

2 жовтня 2026 року, до Міжнародного дня ненасильства, у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» відбувся міжвузівський та міжрегіональний захід «Мова ненасильства: від діалогу в суспільстві до культури миру».

Захід був присвячений Міжнародному дню ненасильства, який щороку відзначається 2 жовтня. До участі долучилися представники різних регіонів України, зокрема Чернігівської, Київської та Сумської областей, а також учасники з інших міст України. Такий формат дав можливість обговорити проблему ненасильства не лише в межах одного закладу освіти, а й у ширшому освітньому та суспільному просторі.

Організатором і спікером заходу виступив кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» Кузьмін Дмитро Володимирович.

До міжвузівського та міжрегіонального заходу разом зі студентами та представниками Ніжинського агротехнічного інституту долучилися студенти та викладачі Дистанційного коледжу «Оптіма» (м. Київ) та Конотопського класичного фахового коледжу Сумського державного університету (м. Конотоп).

Під час заходу учасники говорили про ненасильство як важливу складову сучасної правової культури, культури спілкування та безпечного освітнього середовища. Особливу увагу було приділено тому, як змінюється саме розуміння ненасильства в сучасному суспільстві. Сьогодні ця тема охоплює значно ширше коло питань, ніж безпосереднє запобігання фізичній агресії. Йдеться також про психологічний тиск, приниження, переслідування, дискримінацію, булінг, кібербулінг, сексуальні домагання, порушення приватності та незаконне поширення персональної інформації.

На початку зустрічі Дмитро Кузьмін ознайомив учасників з історією Міжнародного дня ненасильства та обставинами його появи в системі міжнародних пам'ятних дат. Було наголошено, що 2 жовтня обрано невипадково. Саме цього дня у 1869 році народився Мохандас Карамчанд Ганді, відомий як Махатма Ганді, один із найвідоміших діячів світової історії, з ім'ям якого пов'язують розвиток і практичне застосування концепції ненасильницького спротиву.

Міжнародний день ненасильства був проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 2007 році. Резолюцію A/RES/61/271 було ухвалено 15 червня 2007 року. Ініціатива виходила від Індії, а проєкт резолюції підтримала значна кількість держав світу. Україна також долучилася до цієї міжнародної ініціативи як держава-співавтор проєкту резолюції. Таким чином, встановлення Міжнародного дня ненасильства стало результатом міжнародного дипломатичного процесу та спільного усвідомлення необхідності популяризації мирних способів вирішення конфліктів, поваги до людської гідності та основоположних прав людини.

Учасники заходу дізналися про те, що в основу сучасного розуміння ненасильства значною мірою покладені ідеї, які Ганді розвивав протягом багатьох років. Одним із ключових понять його філософії була ахімса, тобто принцип ненасилля. Водночас ненасильство в його розумінні не було пасивним спостереженням за несправедливістю. Ганді розглядав його як активну позицію людини, яка прагне протидіяти несправедливості, захищати власну гідність та права, проте відмовляється від фізичної агресії як основного способу боротьби.

Окремо під час заходу було розглянуто поняття сатьяграхи, яке стало одним із центральних елементів діяльності Ганді. Його підхід передбачав наполегливе відстоювання правди та справедливості за допомогою ненасильницьких форм громадянської активності. Учасники дізналися, що в різні періоди діяльності Ганді такими формами ставали мирні марші, бойкоти, громадянська непокора, відмова від участі в певних практиках колоніальної системи та інші способи суспільної мобілізації.

Під час розповіді про історію ненасильницького руху особливе місце було приділено подіям у Південній Африці, де Ганді проживав і працював до повернення до Індії. Саме там він зіткнувся з практиками расової дискримінації та обмеженням прав індійського населення. Цей досвід суттєво вплинув на формування його поглядів і став важливою частиною подальшого розвитку концепції ненасильницького спротиву.

Після повернення до Індії у 1915 році Ганді поступово став одним із ключових діячів боротьби за незалежність країни. Учасникам заходу було представлено декілька важливих історичних прикладів його діяльності. Серед них особливе значення мала Чампаранська сатьяграха 1917 року, яка була пов'язана із захистом інтересів селян. У наступні роки відбувалися інші кампанії, під час яких Ганді намагався залучити населення до мирного суспільного спротиву.

Окремо було розглянуто події 1930 року, коли відбувся знаменитий Соляний похід Ганді. 12 березня Ганді разом зі своїми послідовниками вирушив із Сабараматі до Данді. Багатоденний марш завершився 6 квітня на узбережжі, де було здійснено символічний акт порушення британської монополії на сіль. Подія стала одним із найвідоміших прикладів ненасильницької громадянської непокори XX століття та отримала широкий міжнародний резонанс.

Учасникам також було розповідано про події 1942 року, коли в Індії розгорнувся рух «Quit India», спрямований на припинення британського колоніального правління. Цей період став одним із найбільш напружених етапів боротьби за незалежність Індії. Історія цього руху дозволяє краще зрозуміти, яким чином ідея ненасильницького спротиву могла перетворюватися на масштабний суспільний рух.

Під час заходу було звернуто увагу й на те, що вплив ідей Ганді не завершився історією боротьби Індії за незалежність. Його праці та практичний досвід стали предметом вивчення для багатьох діячів громадянських рухів у різних країнах. Серед найбільш відомих прикладів можна назвати діяльність Мартіна Лютера Кінга-молодшого у боротьбі за громадянські права афроамериканців у США. Принципи ненасильницького спротиву також стали частиною дискусій навколо інших рухів за права людини та політичні зміни у різних частинах світу.

Таким чином, учасники змогли простежити, як поняття ненасильства пройшло шлях від філософського та етичного принципу до важливого елементу сучасного міжнародного правопорядку та правозахисної культури.

Значну частину заходу було приділено уже сучасному розумінню ненасильства та його значенню для українського суспільства. Було наголошено, що сьогодні насильство може проявлятися в різних формах, і далеко не завжди воно має очевидний фізичний характер.

Психологічний тиск, систематичне приниження, погрози, переслідування, ізоляція людини від колективу, поширення образливої інформації, контроль, шантаж або використання приватних відомостей для тиску можуть завдавати людині серйозної шкоди. Частина таких дій за певних обставин може мати юридичні наслідки.

Особливу увагу під час зустрічі приділено проблемі булінгу. Учасникам було пояснено, що не кожен конфлікт між студентами або працівниками є булінгом. Для правової кваліфікації необхідно враховувати конкретні обставини, характер поведінки, її повторюваність, учасників, наслідки та інші передбачені законодавством ознаки.

Обговорювалося, що булінг може мати фізичну, психологічну, економічну або сексуальну форму та може здійснюватися із застосуванням електронних комунікацій. У цифровому середовищі проблема набуває особливого характеру, оскільки образливий або принизливий матеріал може дуже швидко поширюватися серед великої кількості людей.

Окремим питанням став кібербулінг. Учасники розглянули типові ситуації, пов'язані з переслідуванням у соціальних мережах і месенджерах, створенням принизливих груп, поширенням образливих фотографій та відеоматеріалів, погрозами, створенням фальшивих акаунтів, публікацією персональних даних та іншими формами цифрового тиску.

Під час обговорення було підкреслено, що цифрове середовище не є простором, де право перестає діяти. Повідомлення в месенджері, публікація у соціальній мережі або матеріал на вебсайті також можуть стати предметом правової оцінки, якщо їх зміст або спосіб поширення порушує права іншої людини.

У цьому контексті учасники дізналися про значення законодавства України у сфері захисту персональних даних. Поширення номера телефону, адреси, документів, приватного листування, фотографій або іншої інформації про людину може зачіпати її право на приватність та захист персональних даних. Окремо було наголошено на необхідності обережного поводження з інформацією, отриманою через соціальні мережі та месенджери.

Важливим елементом зустрічі стала розмова про дискримінацію. Дмитро Кузьмін пояснив учасникам, що дискримінація має юридичні ознаки і не може ототожнюватися з будь-яким випадком різного ставлення між людьми. Законодавство передбачає відповідні критерії, за якими визначається наявність дискримінації, а також встановлює механізми захисту порушених прав.

Під час заходу було розглянуто питання дискримінації в освітньому середовищі. Учасники обговорили ситуації, коли людина може зіткнутися з нерівним ставленням через стать, вік, стан здоров'я, інвалідність, етнічне походження, мову, релігійні чи інші переконання, соціальне або майнове становище та інші ознаки, що охороняються законодавством.

Окремо було звернуто увагу на поняття утиску та на те, що приниження людської гідності й створення атмосфери ворожості або залякування можуть мати правове значення.

Окремий блок зустрічі був присвячений правовій відповідальності. Студентам було пояснено, що наслідки протиправної поведінки залежать від конкретних обставин та складу правопорушення. За окремі дії може наставати адміністративна відповідальність, а за суспільно небезпечні діяння, передбачені Кримінальним кодексом України, може наставати кримінальна відповідальність.

Зокрема, учасники ознайомилися з положеннями статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за булінг учасника освітнього процесу. Також було розглянуто законодавчі положення щодо відповідальності за сексуальні домагання та інші форми протиправної поведінки.

Окремо було роз'яснено, що правовий захист людини не обмежується притягненням кривдника до відповідальності. У певних ситуаціях людина може використовувати цивільно-правові способи захисту честі, гідності та ділової репутації, вимагати відшкодування моральної шкоди, захищати свої персональні дані, звертатися до уповноважених органів та використовувати судовий захист.

Учасники також обговорили положення статті 28 Конституції України, яка гарантує кожному право на повагу до його гідності. Саме поняття людської гідності було визначено як одну з фундаментальних цінностей, на яких має будуватися взаємодія між людьми в освітньому середовищі.

У цьому контексті було звернуто увагу на те, що правова культура починається з повсякденного спілкування. Ставлення до іншої людини, вміння вислухати її позицію, здатність спокійно висловити незгоду, готовність шукати рішення конфлікту через діалог є важливими складовими безпечного середовища.

Особливе місце у програмі заходу посіла тема конфлікту. Студенти дізналися, що конфлікт сам по собі не є правопорушенням. У суспільстві постійно виникають ситуації, коли люди мають різні інтереси, погляди та очікування. Проблема виникає тоді, коли учасники конфлікту починають використовувати погрози, фізичну силу, приниження, переслідування або інші незаконні способи впливу.

Учасникам було запропоновано звернути увагу на різницю між критикою та приниженням. Критика певної дії, роботи або результату може бути нормальною частиною освітнього процесу. Приниження самої людини, образи, систематичне висміювання або погрози вже створюють зовсім іншу ситуацію.

Окремо обговорювалося питання так званих «жартів». Учасники звернули увагу на те, що гумор може бути частиною звичайного спілкування, проте посилання на жарт не усуває можливих наслідків поведінки, якщо під виглядом жарту людину систематично принижують, залякують або переслідують.

Важливою частиною зустрічі стала розмова про те, як діяти людині, яка стала жертвою насильства або переслідування. Учасникам пояснили, що першочерговим завданням у небезпечній ситуації є власна безпека. Якщо існує загроза життю або здоров'ю, необхідно звертатися по допомогу та до відповідних служб.

У випадках, пов'язаних з освітнім середовищем, важливим кроком може бути звернення до керівника закладу освіти або іншої відповідальної особи. Якщо в діях особи є ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення, людина має право звернутися до правоохоронних органів.

Окремо було розглянуто питання фіксації доказів у випадках кібербулінгу. Учасникам пояснили практичне значення збереження скриншотів, посилань, повідомлень, фотографій, відео та іншої інформації, яка може підтверджувати обставини події. При цьому важливо не поширювати образливі або приватні матеріали серед інших людей, оскільки таке поширення може створити нові порушення прав постраждалої особи.

Значну увагу було приділено ролі свідків. У ситуації насильства свідками можуть бути друзі, одногрупники, викладачі або інші працівники закладу освіти. Відповідальна поведінка свідка може полягати у повідомленні про подію відповідальним особам, зверненні по допомогу, підтримці постраждалої людини та недопущенні подальшого поширення принизливого контенту.

Учасники дійшли до важливого для повсякденного життя розуміння: ненасильство не означає мовчання, бездіяльність або необхідність терпіти неправомірну поведінку. Людина має право захищати себе, звертатися за допомогою, повідомляти про порушення та використовувати передбачені законодавством механізми захисту.

Окремо під час заходу було розглянуто поняття безпечного освітнього середовища. Для сучасного закладу освіти безпека означає не лише належний фізичний стан приміщень, обладнання чи дотримання правил пожежної безпеки. Вона охоплює психологічний комфорт, повагу до гідності, захист від насильства та дискримінації, протидію булінгу, захист персональних даних і відповідальне використання цифрових технологій.

Учасники звернули увагу на положення Закону України «Про освіту», відповідно до яких безпечне освітнє середовище має забезпечувати захист учасників освітнього процесу від фізичної та психологічної шкоди, насильства, експлуатації, дискримінації, приниження честі та гідності, булінгу та інших негативних явищ.

У межах зустрічі було також розглянуто сучасний порядок реагування на випадки булінгу в закладах освіти. Особливу увагу звернули на те, що станом на 2026 рік у цій сфері діє оновлений порядок, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року № 961. Документ визначає механізми реагування на випадки булінгу, а також заходи, спрямовані на створення безпечного освітнього середовища.

Для студентів важливо було побачити практичний зв'язок між правовими нормами та повсякденними ситуаціями. Саме тому під час заходу розглядалися приклади спілкування в студентському колективі, ситуації у соціальних мережах, взаємовідносини між учасниками освітнього процесу, питання приватності та поширення інформації.

Окремий акцент було зроблено на відповідальності кожного учасника освітнього середовища за власну поведінку. Культура ненасильства формується не лише нормативними актами або рішеннями адміністрації. Вона залежить від того, як люди спілкуються між собою, як реагують на конфліктні ситуації, чи готові вони зупинити приниження іншої людини та чи знають, куди звернутися, якщо проблема вже виникла.

Під час заходу також обговорювалося питання мови ненасильства. Саме це поняття стало центральним у назві зустрічі. Слова можуть підтримувати людину, допомагати вирішувати конфлікт і створювати атмосферу довіри. Вони також можуть бути інструментом тиску, приниження та агресії.

Вміння сказати про проблему без образи іншої людини, висловити незгоду без погроз, поставити запитання без приниження та повідомити про власні межі є важливими навичками сучасної людини.

Для молоді ця тема має особливе значення, оскільки значна частина спілкування відбувається у цифровому середовищі. Повідомлення, коментар, фотографія або відео можуть бути побачені великою кількістю людей. Тому відповідальність за власні слова і дії в Інтернеті є такою ж важливою, як відповідальність за поведінку під час безпосереднього спілкування.

Міжвузівський та міжрегіональний формат заходу дозволив обговорити ці питання у широкому колі учасників. Представники Чернігівської, Київської та Сумської областей мали можливість долучитися до спільного обговорення проблем, які є актуальними для студентської молоді незалежно від регіону проживання або навчання.

Участь студентів і викладачів Дистанційного коледжу «Оптіма» та Конотопського класичного фахового коледжу Сумського державного університету надала зустрічі міжвузівського характеру. Спільне обговорення дозволило подивитися на питання ненасильства через різний освітній та життєвий досвід учасників.

Важливою складовою заходу стало поєднання історичного матеріалу, міжнародного досвіду та українського законодавства. Історія Махатми Ганді дала можливість простежити розвиток ідеї ненасильницького спротиву. Міжнародний досвід показав, як принципи ненасильства впливали на суспільні рухи в різних країнах. Українське законодавство дозволило перейти до практичного питання про те, яким чином людина може захищати свої права у сучасних умовах.

Учасники ознайомилися з основними положеннями Конституції України, законодавства у сфері освіти, законодавства про протидію дискримінації, захист персональних даних, запобігання та протидію домашньому насильству, а також із відповідними нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Цивільного кодексу України.

Особливе значення мало розуміння того, що правовий захист починається із самого усвідомлення людиною власних прав. Людина, яка знає, що має право на повагу до гідності, особисту недоторканність, приватність, рівність і судовий захист, має більше можливостей правильно діяти у складній ситуації.

Під час зустрічі наголошувалося і на необхідності поваги до прав інших людей. Правова культура передбачає не лише знання власних прав, а й усвідомлення власної відповідальності за поведінку щодо інших.

Саме тому тема ненасильства є актуальною для студентського середовища. Вона стосується навчання, спілкування, роботи в колективі, використання соціальних мереж, взаємодії з викладачами та іншими студентами, участі в громадському житті.

Проведення заходу 2 жовтня стало можливістю поговорити про ці питання відкрито, спокійно та з позиції права. Учасники отримали можливість розглянути історичні приклади, сучасні суспільні проблеми та конкретні правові механізми, які можуть використовуватися для захисту людини.

Міжнародний день ненасильства має символічне значення, пов'язане з постаттю Махатми Ганді, проте його сучасний зміст значно ширший. Це можливість звернути увагу на повсякденну поведінку людей, на якість комунікації, ставлення до людської гідності та готовність суспільства реагувати на прояви насильства.

Саме через освіту формується розуміння того, що конфлікт можна обговорювати, незгоду можна висловлювати аргументовано, проблему можна вирішувати через діалог, а порушене право можна захищати законними способами.

Для освітнього середовища ця тема має особливу цінність. Студентські роки є періодом активного формування професійної та громадянської культури молодої людини. Знання правових норм, розуміння власних прав і відповідальності, вміння спілкуватися без приниження та готовність реагувати на прояви насильства є складовими цієї культури.

Проведений міжвузівський та міжрегіональний захід «Мова ненасильства: від діалогу в суспільстві до культури миру» об'єднав представників освітніх закладів різних регіонів України навколо важливої суспільної та правової теми.

Організатори заходу висловлюють вдячність студентам і викладачам Ніжинського агротехнічного інституту, Дистанційного коледжу «Оптіма» (м. Київ) та Конотопського класичного фахового коледжу Сумського державного університету (м. Конотоп) за участь, зацікавленість та готовність до відкритого міжвузівського діалогу.

Проведення таких зустрічей сприяє формуванню правової культури молоді, відповідального ставлення до власної поведінки та розуміння механізмів захисту прав людини. Тема ненасильства залишається важливою частиною сучасної освіти, оскільки культура миру формується з повсякденного спілкування, взаємної поваги та відповідального ставлення кожної людини до своїх слів і вчинків.

Мова ненасильства починається з поваги до людини, продовжується діалогом і проявляється у готовності вирішувати складні ситуації цивілізованими та правовими способами.

Дмитро Кузьмін, старший викладач кафедри
соціально-гуманітарних дисциплін