Викладачі кафедри агрономії та студенти взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції

4–5 листопада 2026 року викладачі кафедри агрономії та студенти взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Сільське господарство в умовах змін клімату: стратегії, адаптація, інновації», що проводилася на базі агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України. Науковий захід об'єднав провідних вітчизняних та світових експертів, викладачів, аспірантів та представників академічних інституцій для обговорення критичних змін у біосфері та формування нової дорожньої карти для вітчизняного агровиробництва. Головною метою зустрічі стало обговорення глобальних кліматичних викликів та пошук інноваційних рішень для сталого розвитку аграрного сектору. У межах дводенної програми учасники конференції також розглянули: кліматично орієнтовану трансформацію аграрного сектору України до 2030 року, прогнозування врожайності за допомогою інструментів машинного навчання, проблеми деградації та ерозії ґрунтів в умовах змін клімату, оцінку відновлюваних джерел енергії для потреб агровиробництва.

Під час пленарного засідання модератори підкреслили, що трансформація агрокліматичних ресурсів вимагає негайного впровадження інновацій для збереження продовольчої безпеки та детально зупинилися на сучасних викликах людства, серед яких – стрімка зміна клімату, урбанізація та дефіцит водних ресурсів, також було наголошено на важливості раціонального використання територій, зниження викидів парникових газів та забезпечення збалансованого співіснування людини й довкілля.

Особливий інтерес викликала ґрунтовна доповідь директора Селекційно-генетичного інституту НААН України, академіка Раїси Вожегової, присвячена кліматично орієнтованій трансформації аграрного сектору України до 2030 року, продемонструвавши чіткі кліматичні показники та ризики: температурні аномалії, зниження врожайності та вплив війни. Академік окремо виділила колосальні збитки, завдані екосистемам військовими діями. Понад 5 млн га орних земель наразі забруднено вибухонебезпечними речовинами, важкими металами та ПММ; зруйновано гідроспоруди й системи зрошення на Півдні (втрачено майже 40% поливних площ); суттєво погіршилася якість річкових вод.

Для подолання цих криз було окреслено три магістральні стратегічні напрями до 2030 року: адаптація – управління ґрунтовим та водним потенціалом (climate-smart agriculture), відновлення смарт-зрошення, мінімізація ерозійних втрат на третину; генетичний потенціал – збереження біорізноманіття, залучення нових стійких генотипів, використання сучасних біотехнологічних методів селекції; цифровізація – інтеграція штучного інтелекту для прогнозування врожайності, масове використання агродронів для точного внесення добрив та супутниковий моніторинг стану ґрунтів (Copernicus, Sentinel). Очікується, що це підвищить ефективність використання ресурсів на 25-30%.

Також значну увагу екологічним ризикам в Україні, екстремальним явищам та вразливості екосистем приділила у своєму виступі провідний науковий співробітник Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАНУ Світлана Бойченко.

Учасники конференції дійшли спільного висновку, що успішна адаптація можлива лише за умови активної євроінтеграції України та залучення міжнародних програм підтримки, таких як EU4Climate, LIFE та Horizon Europe. Створення потужних агрокліматичних хабів об’єднає науку, освіту, бізнес та територіальні громади.

Конференція продемонструвала високий рівень консолідації української аграрної науки перед обличчям глобальних змін, а напрацьовані рекомендації стануть основою для нових інноваційних технологій у рослинництві.

Олена СИТНІК, асистент кафедри агрономії