МІСЯЧНИК ПРАВОВИХ ЗНАНЬ. ЗМІНИ В ОХОРОНІ ПРАЦІ УКРАЇНИ

Зміни в чинному законодавстві про охорону праці, які відбулися в нещодавній період, впливають на систему управління охороною праці підприємств і діяльність органів державного нагляду (контролю) у цій сфері. Тож нам тут є потреба систематизувати правові зміни згідно з визначенням поняття у сфері охорони праці.

Отже, охорона праці, як визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці», – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Законодавцем зосереджено особливу увагу на діяльності фахівців, які проводять технічний огляд та/або експертне обстеження обладнання підвищеної небезпеки.

Так, із  експертні організації, які мають намір проводити такий огляд, повинні бути як орган з інспектування, що здійснює інспектування як третя сторона. А у перспективі, із 15.05.2026, такі спеціалізовані організації, які мають ­намір проводити технічний огляд, повинні бути акредитованими ­національним органом України з акредитації як орган з інспектування, що здійснює інспектування як перша або друга сторона.

Відбувається перерозподіл функцій між ­центральними органами виконавчої влади. Зокрема, 08.05.2025 від Держпраці передані повноваження щодо:

• проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті, та їх обліку, а також здійснення контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань технічної та безпечної експлуатації газорозподільних систем, внутрішньобудинкових систем газопостачання, димових і вентиляційних каналів житлових і громадських будинків, безпечним використанням природного газу в побуті, – компетенція ­Міненерго (Держенергонагляду);
• реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних засобів – компетенція регіональних центрів МВС України.

Також запроваджено цифровізацію процедур  зокрема, створення Єдиної державної електронної системи дозвільних документів (єДозвіл) (постанова КМУ від 05.06.2024 № 795).

Загалом основні новації з питань охорони праці України за період 2022-2025 років пов’язані з такими змінами:

1. Зміни до закону «Про охорону праці»:

• Закон гармонізовано з Директивами ЄС (угода про асоціацію).
• Акцент з формального контролю на управління ризиками.
• Роботодавцям – відповідальність за безпечні умови праці.
• Передбачено обов’язкові процедури:

• оцінка професійних ризиків;
• розробка політики з охорони праці;
• навчання та інформування працівників.

2. Спрощення дозвільної системи:

• Скасовано дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки.
• Запроваджено декларативний принцип: роботодавець повідомляє про намір виконувати такі роботи, а не отримує окремий дозвіл.
• Це наблизило систему до європейської моделі.

3. Зміни через воєнний стан:

• Тимчасово спрощено або від терміновано:

• Проведення періодичних інструктажів та навчань (якщо неможливо через бойові дії);
• Перевірки Держпраці (здійснюються лише за скаргами або з міркувань безпеки життя).

• Особлива увага до безпеки під час евакуації, роботи в небезпечних зонах, вибухонебезпечних предметів тощо.

4. Реформа системи охороною праці:

• Введено Системи управління охороною праці (СУОП) відповідно до ISO 45001.
• Роботодавці мають створити внутрішні механізми контролю.
• Зростає роль служб охорони праці та фахівців з безпеки.

5. Посилення навчання та культури безпеки:

• Розширено вимоги до інструктажів та стажування.
• З’явились електронні платформи для дистанційного навчання з охорони праці.
• Упроваджуються нові стандарти для спеціалістів з охорони праці.

6. Євроінтеграція:

• Україна поступово адаптує законодавство до:

• Директиви 89/391/ЄЕС (рамкова директива з безпеки праці).
• Директив щодо шуму, вібрації, хімічних речовин, ПЗВ, робочого часу тощо.
• Це важливо до майбутнього вступу до ЄС.

Отже, основними тенденціями останніх років є:

• Перехід від формальних перевірок → до управління ризиками.
• Спрощення бюрократії → посилення відповідальності роботодавця.
• Адаптація до стандартів ЄС → для підвищення рівня безпеки.
• Гнучкість під час війни → без відмови від базових гарантій безпеки.

У Ніжинському агротехнічному інституті ці зміни враховані та взяті до виконання у повсякденній діяльності закладу освіти.