22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Дане свято символізує єдність українських земель і щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Цього дня також прийнято згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

На державному рівні День соборності відзначають з 1999 року. Однак у 2011 році воно було скасоване й натомість встановлено День соборності і свободи України. А вже у 2014 році президентським указом свято було відновлено як День соборності України.

На тлі чергової російсько-української війни (які фактично тривають із перервами з 1658 р.) стає ще більш зрозумілим, наскільки важливо інсталювати в національну пам’ять, суспільну і правову свідомість, практику праводержавотворення та його реформування розуміння соборності як тривалого цивілізаційного процесу зародження, становлення і розвитку української модерної політичної та громадянської нації. Сучасні покоління не мають права забувати події слова, які прозвучали 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Після даного акту ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Перше в Україні по справжньому масштабне відзначення свята Соборності відбулося 22 січня 1939 року в місті Хусті (тодішня столиця Карпатської України – чехословацької автономії). Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.

Головною традицією у День соборності є утворення «живого ланцюга» єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді свідомі громадяни України, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують «живий ланцюг» уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга.

З нагоди Дня Соборності України в Ніжинському агротехнічному інституті відбувся круглий стіл на тему: «Значення соборності України: історія, сучасність, майбутнє». Зокрема, Олександр Сидорович (доктор історичних наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін) представив питання Акту Злуки для українського державотворення, подальший процес здійснення соборності українських земель у ХХ – на поч. ХХІ ст. Віктор Литовченко (доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін) зосередився на питанні філософії соборності як світоглядному підґрунті розвитку правового суспільства в Україні.

Учасники круглого столу у своїх виступах та коментарях були одностайні в тому, що виступати за соборність України сьогодні означає захищати і зберігати єдність, цілісність її території, створювати умови, завдяки яким відбувалося б єднання людей, які проживають в країні, де б утверджувалися свобода, толерантність, віротерпимість, культура міжнаціональних відносин. Консолідуючим фактором соборності в Україні мають стати міжнаціональна злагода і мир. Відновити і зберегти одне з найсуттєвіших надбань новітньої України – міжнаціональну злагоду – є не тільки велінням часу, але й запорукою соборного існування суверенної держави.