Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія економічного розвитку України: теоретичні засади та механізми реалізації»

1. Достатню науково-практичну спрямованість роботи секції, яка зосередила свою увагу на актуальних проблемах податкової системи, розвитку аудиторської діяльності, проблемах збалансованості державного бюджету, розвитку інновацій в банківській діяльності, основним тенденціям та перспективам розвитку ринку цінних паперів, напрямам реалізації політики децентралізації влади, системам облікового та аналітичного забезпечення сталого економічного розвитку. 
2. Процес проведення ринкових реформ та приведення системи галузевої організації у відповідність до світових вимог відбувається комплексно та з урахуванням специфіки кожної галузі. 
3. Необхідність забезпечення продовольчої безпеки населення в основних продуктах харчування та належного рівня конкурентоспроможності продукції галузі на внутрішньому та світових ринках як основних цілей здійснення ринкових реформ в аграрному секторі. 
4. Нерозвинутість сфери підприємництва в сільській місцевості, де однією з основних причин що стримують розвиток малого бізнесу є відсутність у більшості працездатного населення орієнтирів для самореалізації підприємницької діяльності, обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів. 
5. Стан і перспективи наукових досліджень характеризується несистемним та достатньо повільним залученням наукових досягнень, відсутністю стабільної нормативно-правової бази, яка сприяла б реалізації стратегії економічного розвитку країни.

Обговоривши актуальні питання учасники секції «Фінансовий механізм та обліково-аналітичне забезпечення сталого економічного розвитку» звертаються до представників влади і науково-педагогічних працівників навчальних закладів та

1. Виступити з широкою популяризацією передового вітчизняного та світового досвіду в сфері вдосконалення системи обліково-аналітичного забезпечення для прийняття ефективних управлінських рішень. Сприяти об’єднанню облікових та аналітичних операцій в один процес, виконанню оперативного мікроаналізу, забезпеченню безперервності цього процесу і використання його результатів підприємствами країни. 
2. Зосередити увагу на відповідності фінансової політики принципам стійкого розвитку країни; формування бюджетної політики на середньострокову перспективу, що дозволить визначити стратегічні цілі; збільшенню бази оподаткування платників податків за рахунок економічного зростання; переходу до повного електронного адміністрування розрахунків за податками; залученню в офіційний сектор тіньової економіки; формуванню і функціонуванню ефективної кредитної системи; розвитку ринку обов’язкового страхування; системне запровадження аудиту персоналу у системі управління підприємств; реформуванню та подальшому розвитку аудиту із створенням спільного законодавства обліку і аудиту згідно з міжнародною практикою; застосуванню способів і прийомів мінімізації ризиків для сприяння прозорості й надійності українського та міжнародного бізнесу; розробці інвестиційної стратегії держави та визначення в ній ролі фінансового-кредитних механізмів стимулювання економічного розвитку; веденню і розвитку екологічного обліку для здійснення екологічного контролю і аудиту; модернізації ринку цінних паперів України; подальшому вдосконаленню інфраструктури ринку та забезпечення її надійного та ефективного функціонування; побудові прозорої державної фінансової політики в напрямку регулювання фінансового ринку із поданням чітких і зрозумілих інструментів, механізмів регулювання, а також забезпеченням відповідного рівня захисту прав інвесторів та акціонерів. 
3. Активізувати процес диверсифікації економіки сільських територій шляхом розвитку сільського зеленого туризму, транскордоного співробітництва, підприємництва, народних промислів. 
4. Стимулювати розвиток фермерських господарств, зростання їх ролі та значущості не лише у виробництві аграрної продукції, а й у підтримці сільського соціуму та збереженні поселенської мережі; стимулювання виробництво екологічно чистої продукції. 
5. Здійснювати заходи щодо: створення сприятливого інвестиційного клімату в державі, подолання корупції, розвитку ринкових інститутів тощо; організаційної підтримки інвестиційних проектів міжнародної інтеграції за участю малих і середніх сільськогосподарських підприємств, фермерських та особистих селянських господарств з метою активізації процесів міжнародної інтеграції аграрного сектору економіки. 
6. Активно використовувати і впроваджувати CRM-програми, що дозволять віднайти найбільш ефективні схеми взаємодії з контрагентами, зокрема в торговій сфері.
7. З метою підтримки діяльності малого та середнього бізнесу: провести перегляд нормативно-правових актів, які регулюють діяльність малого та середнього бізнесу в Україні; спростити процес реєстрації; надавати кошти у безвідсотковий кредит на умовах повернення, строковості, платності; розробити стратегію розвитку підприємства малого та середнього бізнесу у маленьких містечках, районах, селах; залучати більше іноземних інвесторів; розробити електронну систему ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання та подання звітності для малих та середніх підприємств; створити дієві антикорупційних комітетів. 
8. Стимулювати розвиток дорадчої служби на національному і регіональному рівнях. Підтримувати роботу інтерактивних комунікаційних ресурсів, які забезпечуватимуть інформаційну, аналітичну, консультаційну та іншу підтримку діяльності громадських об’єднань, що представляють інтереси сектору малого і середнього бізнесу, (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, міжнародні донори). 
9. Розвивати рециклінг, тобто вторинно використовувати відходи та сміття. Шляхом методів державного регулювання, зокрема державних замовлень та закупівель стимулювати розвиток сміттєпереробних підприємств. 
10. Здійснювати заходи з адаптації якості продукції до світових вимог як для здійснення експорту продукції, так і для протистояння конкуренції на внутрішньому ринку. 
11. Ініціювати розробку структурної моделі національної економіки України з урахуванням не тільки економічних результатів, але і можливих соціальних наслідків. 
12. Зосередити увагу на соціалізації виробництва, що означає поворот економіки до потреб і повсякденних запитів населення. 
13. Оптимізувати навчальний процес із врахуванням соціальної політики держави. Державна стратегія повинна бути спрямована на розширення соціального аспекту навчання, виробництва й створення механізму його реалізації. 
14. Проводити цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення високого рівня соціальної безпеки як у межах політики соціально-економічних реформ держави, так і в процесі реалізації механізмів самозабезпечення з боку соціальних суб’єктів.

Учасники Міжнародної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів і студентів «Стратегія економічного розвитку України: теоретичні засади та механізми реалізації» сподіваються на активну участь державних структур і громадських організацій у вирішенні актуальних проблем для реалізації стратегії економічного розвитку України.